THINK TANK

І....PER ASPERA – AD ASTRA


THINK TANK

І....PER ASPERA – AD ASTRA


Коронавірус між демократами та республіканцями: хто виграє більше від пандемії в США

Коронавірус між демократами та республіканцями: хто виграє більше від пандемії в США

Коронавірус за два місяці став найвагомішим гравцем у внутрішній політиці США. Підприємства та організації в більшості штатів лише зараз поступово виходять з карантину, але економіка Америки вже переживає гірші часи, ніж за відомої на весь світ Великої депресії 1929-1933 років. Рекордні 39 мільйонів американців подали заявки щодо тимчасового або повного безробіття, і, схоже, ці цифри – далеко не межа. Про те, як коронакриза вплинула на політичну боротьбу між республіканцями та демократами і що буде з американськими виборами – читайте далі.

Випробування для Трампа

Випробування коронакризою адміністрація Дональда Трампа провалила –  принаймні такий висновок можна зробити, переглянувши американську ліберальну пресу. Нещодавно було опубліковано дослідження Колумбійського університету, де автори приходять до висновку: якби карантин у різних штатах в цілому ввели на тиждень раніше, це зберегло б життя 36 тисячам американців станом на 3 травня. А до кінця місяця кількість жертв не перевищила б 54 тисяч, натомість за останні дні вже відомо про 100 тисяч померлих від коронавірусу. Команда Трампа, з одного боку, виявилася неготовою реагувати заздалегідь, а з іншого – стала заручником повноважень президента як очільника виконавчої влади.

Справа в тому, що в децентралізованій системі, яка діє в США, серйозні повноваження мають губернатори штатів, які, власне, і продовжують боротьбу з коронавірусом майже самотужки. Тому, наприклад, штати Огайо та Міннесота “закрилися” 12 березня, а проте ідентичний указ у курортній Флориді був виданий на два тижні пізніше. Згідно з конституцією, президент де-факто не має повноважень оголошувати загальнонаціональний карантин, а отже, уся відповідальність лягла на місцеву владу штатів. Проте очевидно, що, якби адміністрація Білого дому наполягла на ранньому впровадженні карантину та достатньому інформуванні громадян, це зберегло б тисячі життів.

У соціологічному вимірі, за даними найбільш авторитетної американської служби Gallup, думки громадян щодо здатності чинного президента протистояти епідемії в Америці розділилися. Майже 50% опитаних схвалюють дії Білого дому, а натомість 48% мають претензії до влади. Що стосується реальних дій, то Конгрес уже двічі голосував за виділення фінансової допомоги  американцям, незалежно від того, чи втратили вони роботу під час вимушеного карантину. Якщо родина заробляє менше 75 тис. доларів на рік, вона вже отримала першу частину виплат. Але оскільки за це голосував Конгрес, де нижню палату зараз контролюють демократи, а верхню – республіканці, рейтинги Трампа після цього не підвищилися, а робота Конгресу уперше так високо оцінили з часів фінансової кризи 2009 року.

Загалом критика щодо запізнілої реакції справедлива, хоча, наприклад, збереження соціальної дистанції залишається справою кожного американця. Дональд Трамп з початку пандемії майже кожного дня проводить брифінги, де разом зі своїм штабом детально розповідає про те, як США борються з вірусом, але водночас жодних дієвих рекомендацій не прозвучало, окрім безглуздої поради вживати вибілювач, оскільки він знищує мікроби.

В дечому нинішня криза навіть зіграла на руку адміністрації Трампа, зокрема дозволила просувати політику щодо заборони міграції. За підрахунками газети “Нью-Йорк Таймс”, майже 130 тисяч людей за цей час мали стати громадянами США, а вони, очевидно, голосували би за демократів.

Так само республіканці зможуть вичавити з пандемії користь, якщо Трамп демонструватиме справжнє лідерство для всієї країни у ці складні часи, не розпочинатиме нову “холодну війну” з Китаєм, а зосередиться на виході економіки з кризи замість звинувачень у розповсюдженні вірусу Піднебесною. Якщо епідемія піде на спад, або хоча б кількість жертв не буде збільшуватися в такій прогресії, економіка встигне відновитися до виборів, і тоді республіканці матимуть шанс на перемогу.

Злет Куомо

Треба розуміти, що ситуація в США суттєво відрізняється від штату до штату, але особливо критична вона у великих містах, зокрема і в Нью-Йорку.Та чому лише один мегаполіс став епіцентром пандемії?

Кожного дня статистика з Нью-Йорка, попри поступове зниження кількості захворілих, залишається трагічною. Те, що саме “велике яблуко” стало епіцентром пандемії в США, можна пояснити відразу декількома факторами. По-перше, це дійсно велика концентрація населення в самому місті. На відміну від решти країни, де люди зазвичай живуть у невеликих будинках за містом, густонаселеність Нью-Йорка посприяла швидкому поширенню хвороби. Зіграв роль і той факт, що в місті приземляється чи не найбільша кількість міжнародних рейсів. Прибуває багато мігрантів і туристів, які стали першими реципієнтами нового коронавірусу.

Криза в штаті Нью-Йорк дала початок можливим президентським амбіціям його губернатора.

З пандемією США борються на декількох фронтах: на федеральному, на рівні штатів і в медіапросторі. У всіх штатах головна відповідальність за ситуацію лягла на місцевих губернаторів. Саме тому демократ Ендрю Куомо, губернатор Нью-Йорку, нині користується найвищою підтримкою порівняно зі своїми колегами з інших штатів. Рівень схвалення його роботи близький до ставлення американців до політиків національного рівня до 11 вересня 2001 року. Злет популярності Куомо під час пандемії можна пояснити тим, що у свідомості американців він став справжнім захисником народу в такі важкі часи.

Він вимагав у федерального уряду більше грошей на боротьбу з коронавірусом (для закупівлі ліжок у лікарні, апаратів штучної вентиляції легенів та обладнання для медичних працівників), зважаючи на великі податки, що платить штат до федерального бюджету. Губернатор відверто заявляє, що для того, щоб вгамувати епідемію, йому необхідно 30 тисяч ШВЛів, натомість федеральний уряд виділив лише 400. Таким чином, Куомо в очах своїх співгромадян виглядає поборником інтересів штату перед федеральною владою, демонструючи що відповідальність за неготовність великого штату до пандемії лежить на Вашингтоні. До того ж, він постійно комунікує з журналістами, пояснюючи власні дії та накази, коли штат має знову “відкритися”.

Рейтинг підтримки губернатора Нью-Йорку сягає близько 80%, тоді як дії президента в штаті схвалюють лише 16% американців. І цей феномен, який соціологам доведеться ще дослідити, спостерігають майже по всій країні, за винятком штатів, що пізно “зачинилися”, як-от Флориди чи Юти. Доходить до того, що кореспонденти CNN всерйоз запитували губернатора Нью-Йорку, чи готовий він претендувати на президентську номінацію від демократів. Це, звичайно, навряд чи можливо, оскільки праймеріз поштою поступово добігають кінця, а от номінація на посаду віцепрезидента в демократів досі вакантна. Хоча кандидат від демократів Джо Байден обіцяв призначити на неї жінку, ймовірність обрання Куомо відкидати не можна. Деякі ЗМІ вже пророкують участь губернатора в президентських виборах 2024 року, хоча він досі заперечує такий варіант.

Байден vs Трамп

На перший погляд, пандемія зіграла на руку Джозефу Байдену. Адже фактичне висування віцепрезидента часів Обами, яке офіційно здійсниться незабаром, можливо не відбулося би без вимушеного карантину. Ще два місяці тому до початку коронакризи Берні Сандерс вважався найбільш вірогідним кандидатом до так званого супервівторка 3 лютого. І лише подальші праймеріз у Південній Кароліні змінили ситуацію у внутрішньопартійній боротьбі опонентів Трампа на користь Байдена і змусили його колег-конкурентів припинити боротьбу за номінацію. 14 березня мали би відбутися праймеріз ще у 6 штатах, а отже на той час Берні Сандерс математично міг наздогнати Байдена за кількістю делегатів у внутрішньопартійній номінації.

Проте, якщо говорити про міжпартійну боротьбу, то тут пандемія несе певні ризики для демократів. Зазвичай опозиційному кандидату в США важче перемогти. Для того щоб отримати президентське крісло демократам необхідна буде максимальна підтримка виборців і, головне, – явка. А з цим можуть виникнути проблеми. Майже гарантовано, що листопадове голосування відбудеться незвично для більшості американців – поштою. І тут існує небезпека, що частина громадян проігнорує такі вибори, а значить кандидати недоотримають голосів.

Ще одна проблема для Байдена полягає в тому, що зараз він суттєво програє Трампу в медійній активності. Як лідер держави останній дає регулярні пресбрифінги, використовуючи їх як чудовий медійний майданчик, для того, щоб переконати народ у тому, що влада про них піклується. Натомість Байден пасе задніх у комунікації зі ЗМІ. Він уперше з'явився на публіці від початку карантину лише 25 травня. Ексвіцепрезидент покладав великі надії саме на цей період кампанії: здобути прихильність від місцевих лідерів демократів, отримати публічну підтримку від експрезидента Обами, колишнього держсекретаря Керрі, а головне – залучити демократичний електорат колишніх суперників по праймеріз. На жаль для нього, коронакриза унеможливила проведення мітингів, а отже, і в медійній активності йому з Трампом змагатися важко.

Однозначно не на користь опонента Трампа свідчать звинувачення в сексуальних домаганнях з боку колишньої радниці сенатора Байдена Тари Рід. Вона закидає віцепрезиденту адміністрації Обами зґвалтування в 1993 році. Авжеж, такі заяви могли з'явитися лише після того, як точно стало зрозуміло, що саме Байден отримає партійну номінацію.

Попри всі труднощі з веденням кампанії, саме коронавірус майже зрівняв його шанси на перемогу, адже на тлі революційних настроїв, не афілійованих з жодною партією американців, шанси опозиційного кандидата зростають. Як би парадоксально це не звучало, демократам необхідна ця криза, щоб вказати на неспроможність нинішньої адміністрації протистояти черговому виклику.  Розраховувати Байдену слід також і на те, що для перемоги йому знадобиться підтримка Берні Сандерса, який представляє “ліве крило” Демократичної партії, адже суттєва підтримка молоді може також грати одну з ключових ролей. Задля перемоги на виборах демократи з осені мають просувати вигідну для них програму, особливо це стосується медицини. Проблема полягає в тому, що єдності серед лідерів партії в цьому питанні поки що немає.

Не президентськими виборами єдиними

Не варто забувати, що на американців у листопаді чекають не лише президентські вибори, а й вибори до Палати представників – нижньої палати Конгресу, а також на третину має оновитися Сенат. Республіканці мають більшість лише в Сенаті, отже, ставлять собі за мету повернути під контроль нижню палату, аби підтримувати свого президента законодавчими ініціативами. З іншого боку, для консерваторів ідеальним варіантом було б утримання більшості в Сенаті та повернення контролю над Палатою, адже, коли одна з двох партій контролює лише одну палату Конгресу, це називається розділеним урядом, а президент фактично не може спиратися на підтримку парламенту.

Республіканці чітко окреслили свою стратегію під час коронакризи, існування якої безперечно стає ключовим питанням під час останнього передвиборчого етапу кампанії. З огляду на перше в історії голосування поштою обом партіям слід активізувати свої кампанії, особливо на виборах до Конгресу, адже навіть якщо Трамп залишиться на посаді, але республіканці втратять більшість в обох палатах, демократи можуть ще раз спробувати оголосити імпічмент. Сценарій поразки на парламентських виборах для республіканців є найбільш небажаним, але цілком імовірним.

Автор – Владислав Фарапонов, експерт-американіст Аналітичного центру «ADASTRA»