Пхеньян-Тегеран-москва – як сформувалася нова вісь зла у ХХІ сторіччі?

Повномасштабне вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 року запустило процес формування нової геополітичної реальності, де кристалізувалася нова вісь зла. У серпні 1940 року нацистська Німеччина, фашистська Італія та імперська Японія підписали Троїстий пакт, який сформував «Вісь Берлін-Рим-Токіо». Нове об’єднання активно брало участь у розв’язанні та розширенні масштабів Другої світової війни. Через 67 років після його поразки на заміну прийшов союз трьох тоталітарних режимів, котрі прагнуть зруйнувати наявні порядки, засновані на міжнародному праві.

Іран та Північна Корея активно сприяють війні росії проти України. Окрім дипломатичної підтримки, країни-парії надають москві зброю, яка вбиває мирних жителів та руйнує стратегічну інфраструктуру нашої держави. «Вісь москва-Тегеран-Пхеньян» спільно працює над знищенням сучасної системи міжнародних відносин задля забезпечення власних деструктивних чи експансіоністських інтересів.

Тож варто розібратися глибше, чому Ісламська Республіка Іран та КНДР допомагають росії у війні та яка їхня мета? Що саме та в яких обсягах Тегеран і Пхеньян уже передали кремлю? Та яким чином Україна і її союзники мають відповісти на такі дії головної вісі зла ХХІ століття? Про це все – далі в актуальному аналітичному матеріалі.

Справжні друзі кремля

Ревізіоністська зовнішня політика російської федерації запустила повільний процес ізоляції країни, котра за ресурсами та потенціалом мала можливість стати могутньою глобальною потугою. З 2014 року (анексія Криму, розгортання війни на Донбасі та збиття малайзійського літака рейсу МH17) москва поступово втрачала важливі лінії комунікації на рівні глав держав, припинялося співробітництво з країнами цивілізованого світу в багатьох сферах, впроваджувалися антиросійські санкції, зменшувався авторитет та вплив влади рф у світі та на пострадянському просторі. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року процес маргіналізації рф у кратно прискорився, що звело рівень міжнародної підтримки дій путіна майже до нуля.

Читайте також: Як цивілізований світ «скасовує» росію за її війну в Україні?

Більшість країн світу сьогодні проти російської агресії. Показовим підтвердженням цієї тези є результати голосування на Генасамблеї ООН за резолюцію від 12 жовтня, яка засуджує спробу росії анексувати окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. За прийняття постанови проголосувало 143 країни, 35 країн утрималися. Лише Білорусь, Північна Корея, Нікарагуа, Сирія та, звичайно ж, росія були проти резолюції. Представники Ірану взагалі не були присутні на голосуванні, проте в інших випадках не підтримують антиросійські акти ООН. Це промовисто показало коло неприхованих союзників рф. Такі держави як Нікарагуа, М’янма, Сирія чи Венесуела обмежуються дипломатичною підтримкою. Білорусь росіяни використовують скоріше як плацдарм для атак на Україну та резерв для поповнення військової техніки й боєприпасів (окрема тема для іншого аналітичного матеріалу).

Результати голосування на Генеральній Асамблеї ООН за резолюцію від 12 жовтня. ZN

Із цієї когорти друзів кремля найбільше виділяються Іран та Північна Корея. Країни прийшли на допомогу путінському режиму в найважчий для нього час. Провал початкових задумів війни проти України змусив москву шукати підтримки ззовні. Як виявилося, твердження про «непереможність» російської армії та самодостатній потужний ВПК були глибоко помилковими. Уже до початку червня москва зіткнулася з дефіцитом якісного армійського спорядження, важкої техніки, артилерійських снарядів та бойових безпілотників (БПЛА). Армія рф навіть почала процес розконсервування відверто застарілих зразків радянського озброєння – танків Т-62, ракет Х-22 і Х-59, артилерійських систем «Піон» та «Акація». Також країна-терорист змушена через виснаження запасів озброєнь використовувати боєприпаси, виготовлені понад сорок років тому. Її виробничі потужності ВПК в умовах західних санкцій вкрай обмежені, що сповільнює поповнення потреб.

Такий стан справ не дає змогу вести інтенсивні наступальні операції одразу на кількох напрямках, як цього прагне російське командування. Перед москвою постало питання пошуку зовнішніх ланцюгів постачання важливого озброєння для подальших воєнних дій в Україні. Станом на початок січня 2023 року охочих прямо надати військово-технічне озброєння та його компоненти росії виявилося лише двоє – Іран та КНДР. Дві держави-парії, котрі довгі роки перебувають у міжнародній ізоляції, вбачають у російсько-українській війні можливості для отримання певних дивідендів за підтримку збройних сил рф. Сам факт прохання зі сторони росії до таких країн про допомогу вже свідчить про безнадійність ситуації у ВПК держави, яка нещодавно була однією з лідерів на світовому ринку продажу озброєння.

Рука допомоги з Тегерана

Уперше інформація про факт перемовин між Іраном та росією з’явилася 12 червня. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван повідомив про намір москви придбати іранські безпілотники. «Інформація вказує на те, що уряд ІРІ готується надати кремлю до декількох сотень безпілотних літальних апаратів, включаючи БПЛА, здатних нести озброєння, у прискореному порядку», – заявив американський високопосадовець на брифінгу в Білому домі. Сфера виготовлення безпілотних апаратів у рф довгий час перебувала на низькому рівні: усе через відсутність технологій та слабке фінансування програм їхнього розвитку. Докладніше про це трохи згодом, а зараз варто розглянути політичну складову рішення Ірану щодо надання БПЛА власного виробництва російській федерації.

Вас може зацікавити: Нові підходи і старі інтереси: як зміниться зовнішня політика Ірану за нового президента?

Очікувано, МЗС ІРІ відразу спростувало інформацію про переговори, що потім відбуватиметься дуже часто, попри прямі докази використання іранських безпілотників в Україні. 21 липня відбувся саміт лідерів Ірану, Туреччини та росії в Тегерані, де обговорювалася ситуація в Сирії та економічне співробітництво. Проте прибуття владіміра путіна власною персоною на зустріч показало важливість для кремля перемовин з Іраном щодо постачань. Хоч сторони спростовували факт переговорів про військово-технічне співробітництво, через місяць українські та західні ЗМІ повідомляли про передачу росії близько сотні іранських дронів-камікадзе «Shahed-129». У вересні ЗСУ збили перший ударний безпілотний літальний апарат «Shahed-136», який росіяни намагалися видати за свій та назвали «Гєрань-2». Відтоді стало очевидно, що Тегеран зважився на такий крок, як постачання свого озброєння агресору. Варто зрозуміти мотиви цього рішення.

Президент росії владімір путін і лідер Ірану Ебрагім Раїсі на зустрічі в Тегерані. AFP-JIJI

Перша причина – це спільні геополітичні інтереси. Після початку повномасштабної агресії рф проти нашої держави, двостороннє співробітництво москви з Іраном посилилось та сформувалось у вигляді «партнерства проти Заходу». До 24 лютого та після країни мали одну мету в Сирії, де намагалися вберегти режим Асада від падіння, та розширювали торговельно-економічні відносини. Центральним рушієм двосторонньої дружби кремля та Тегерана були і є ненависть до США або ж «колективного Заходу». Проте у співпраці двох країн зберігаються вагомі проблеми: суперництво на енергетичному ринку, боротьба за вплив над Асадом та розбіжності в регіональній політиці на Близькому Сході (наприклад, рф підтримує продуктивні стосунки з Ізраїлем, якого Іран вважає свої головним ворогом у регіоні).

Попри це, після початку російсько-української війни темп співробітництва рф з іранськими колегами тільки зростає. Уряд росії вбачає в ІРІ потенційного союзника проти Заходу. Завдяки Тегерану москва доводить, що «вона не одна та має друзів». Керівництво обох країн виступає за формування багатополярного світу, де США втрачають статус гегемона. Вони діють одним фронтом, намагаючись зменшити вплив Вашингтона на Близькому Сході.

Окрім ідеологічної подібності національних інтересів щодо відносин зі США та Заходом, Іран та росію об’єднують торговельно-економічні дивіденди від розширення військово-політичного партнерства. На зустрічі лідерів двох держав під час липневого саміту в Тегерані сторони підписали багатомільярдний договір про енергетичну співпрацю та побудову трубопровідної інфраструктури. Минулого літа в Ірані також запустили російську платіжну систему «Мір», перевели процес фінансової діяльності на вітчизняні валюти (рубль та ріал), поглибили кооперацію в агропромисловому секторі, посилили консультації щодо обходу санкцій, великий досвід у чому має іранський режим.

Можна припустити, що росіяни придбали іранське озброєння за ціну, яка в кілька разів більша за ринкову. Адже якщо і йти на такий високий ризик на фоні загострення відносин Ірану та США та «напівмертвих» ядерних перемовин, то тільки за «хороші гроші». Перші повідомлення про ірано-російський діалог щодо продажу БПЛА з’явилися під час переговорного процесу Тегерана та Вашингтона про повернення до ядерної угоди 2015 року. Станом на червень 2022 року сторони були зацікавлені у продовженні діалогу, проте іранська допомога російській агресії фактично заморозило процес. У цьому контексті існує також загроза передачі росіянами своїх ядерних технологій Ірану в обмін на озброєння. Це відповідно може максимально загострити ситуацію на Близькому Сході, що вкрай вигідно росіянам у плані розосередження уваги й ресурсів США та Заходу. Поки підтверджених фактів «руки кремля» в розвитку ядерної програми ІРІ немає.

Детальніше про це в матеріалі: Іранська ядерна угода: від кризи до нових перспектив

Головними лобістами надання рф іранського озброєння серед керівництва Ірану стали силовики, а саме представники Корпусу вартових Ісламської революції. КВІР – це фактично військова організація, яка має вплив на всі аспекти життя суспільства та виконує розвідувально-диверсійні функції за кордоном. Головнокомандувач Корпусу генерал-майор Хоссейн Саламі, його заступник Алі Фадаві та керівник розвідки КВІР Мухаммад Каземі активно залучені до налагодження постачання зброї російській федерації. Окрім цього, сьогодні всі гілки влади в ІРІ контролюють консерватори, які схильні вести більш агресивну зовнішню політику щодо США (а підтримка росії цілком логічний крок у намаганні послабити Вашингтон). Рівень залученості Корпусу в російсько-українській війні доволі високий. Представники КВІР займаються питаннями доставки озброєння. У тимчасово окупованому Криму присутні іранські інструктори, котрі навчають російських військових керувати БПЛА. За інформацією ізраїльських медіа, унаслідок ударів українських військових в окупованому Криму вже загинуло 10 членів військово організації.

Ісламська Республіка Іран усе ж наважилась і розпочала процес надання військово-технічної допомоги росії. Споріднені ідеологічно режими путіна та аятол (релігійно-політичне керівництво ІРІ) вирішили спільно «протистояти» Заходу, а насамперед Сполученим Штатам, у намаганні задовольнити свої регіональні експансіоністські прагнення. Іран та росія розширюють політичне, економічне та військово-технічне партнерство з метою створення альтернативної системи, котра не обмежує їхні імперські апетити. Заради досягнення своїх цілей, Тегеран готовий руками москви вбивати українців.

Іранська зброя

Точний список та кількість озброєння, яке Іран передав росії важко встановити, оскільки сторони не афішують перебіг перемовин та максимально приховують інформацію. Проте завдяки роботі розвідувальних спецслужб та підтверджених фактів використання зброї в Україні можна приблизно оцінити вогневий потенціал, котрий Тегеран надав москві. Основу іранських поставок до російської армії становлять безпілотники.

●               «Shahed-136» та його більш рання версія «Shahed-131» активно використовується зс рф для ударів по стратегічній інфраструктурі України. «Шахед» – це дрон-камікадзе або боєприпас, що баражує, метою якого є дістатися до вказаної цілі й там вибухнути. У перекладі з перської «шахед» (شاهد) перекладається як «свідок» або «спостерігач». Максимальна дальність дії даного типу БПЛА становить 1 500 км. Він складається з відносно простих та дешевих матеріалів, що дозволяє виробляти його у великій кількості. Через двоциліндровий бензиновий карбюраторний двигун, дрон летить низько та дуже гучно, тому збити його легше. За словами аналітиків ISW, російська угода з Тегераном передбачає передачу 1750 таких безпілотників.

Раніше ми писали про таке: Трансформація системи міжнародної безпеки і подальша роль України

●               «Mohajer-6» – це ударний безпілотник середнього класу, використовується для розвідки та ураження ворожих цілей (іранський аналог турецького Байрактара TB2). Може перебувати в повітрі до 12 годин та вести спостереження в радіусі 80 км, а також вражати ворожі об’єкти на відстані до 200 км. На відміну від «шахедів», кількість БПЛА типу «Mohajer-6» набагато менша. Станом на січень 2023 року зафіксовано збиття лише 3 таких безпілотників: росіяни частіше використовують «Орлан-10» власного виробництва.

На сьогодні існує також загроза збільшення обсягів постачання росії озброєння з боку Ірану. Відомо про бажання москви придбати в Тегерана балістичні ракети малої дальності класу «земля – земля» Fateh-110 та Zolfaghar, які здатні вражати цілі на відстані від 300 до 700 км, але поки що, за повідомленнями української розвідки, тиск кремля не дав результатів. Цілком можливо, що на такий крок Іран все ж не наважиться, зважаючи на високий рівень ескалації та потенційні серйозні наслідки у вигляді нових жорстких санкцій з боку Заходу.

Та все ж, окрім безпілотників, Іран передає бронежилети та екіпірування, але масштаби наразі мізерні. Надання танків та важкої бронетехніки навіть не обговорюється, адже Ісламська Республіка не зацікавлена в ще більшому втручанні в російсько-українську війну.

Іранський дрон-камікадзе «Shahed-136» під час атаки на українське місто. AFP

Чи здатна іранська зброя вплинути на перебіг війни? З огляду на тактику використання БПЛА типу «Shahed-136» російською армією під час наступу на Україну, результат їхнього застосування для москви є незначним. «Шахед» може атакувати лише стаціонарну нерухому ціль, тобто загрози для ЗСУ майже немає. Саме тому армія рф спрямовує ударну міць БПЛА на об’єкти критичної інфраструктури та мирні українські міста. Завдяки силам ППО ЗСУ з вересня по грудень було збито 670 одиниць «Shahed-136» та його ранніх версій. Здебільшого іранські дрони використовуються для розпізнавання систем ППО перед масштабними ракетними атаками рф по Україні. Інші зразки іранського озброєння мало залучені в бойових діях, тому говорити про їхню ефективність не варто.

Брати по диктатурі

Доволі несподівано на допомогу рф у війні прийшла Північна Корея. Спочатку офіційний Пхеньян 13 липня визнав незалежність квазідержавних утворень «днр» та «лнр». Представники КНДР навіть розпочали перемовини з російськими маріонетками про укладання «безпекової угоди». У так званій «днр» навіть запропонували «братньому корейському народу» взяти участь у псевдотрибуналі над українськими військовими. Також посол рф у Північній Кореї заявив, що Пхеньян готовий відправити своїх робітників на відновлення інфраструктури та підприємств бананових республік і нібито вже експлуатує обладнання, випущене підприємствами на окупованому Донбасі. До дня звільнення Північної Кореї (15 серпня) президент рф путін пообіцяв Кім Чен Ину «розширювати всебічні та конструктивні двосторонні відносини», тобто можна говорити про налагодження стратегічного партнерства між двома диктатурами. Північна Корея, визнавши незалежність квазіреспублік «лднр», зробила крок до зміцнення двосторонніх відносин із кремлем, від якого може отримати непогані преференції.

Президент росії владімір путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин під час зустрічі у Владивостоку, 25 квітня 2019. Alexander Zemlianichenko/REUTERS

Активізація контактів між москвою та Пхеньяном і посилена допомога першої другому дозволяє північнокорейському ВПК знову обходити міжнародні санкції і отримувати технології та ресурси для розвитку ракетного та ядерного потенціалу. Якими б застарілими ці знання не були для КНДР, це великий крок уперед. До того ж купуючи лояльність Пхеньяна, росія може збільшити постачання ресурсів, у тому числі енергоносіїв, адже через зниження попиту в Європі з’явився їхній надлишок. Водночас наближаючи той момент, коли режим Кімів матиме більш-менш робочу та дієву ядерну зброю, москва створює передумови для підвищення рівня загроз у регіоні – а разом із міжконтинентальними балістичними ракетами КНДР, і для США. Таке повернення північнокорейської загрози до світового політичного порядку денного має на меті перетягнути частину уваги Америки, відволікаючи її від війни в Україні.

Більше за темою: Головна опора режиму: як КНДР стала ядерною державою і що із цим робити?

Згідно з певними російськими джерелами, у березні до Пхеньяна приїздив міністр оборони рф шойгу, де обговорював можливість постачання артилерійських снарядів, ракет та піхотного спорядження. В арсеналі Корейської народної армії (ЗС КНДР) перебуває велика кількість радянських РСЗВ та серйозні потужності виробництва. Уже відомо про значні таємні передачі озброєння росіянам, насамперед ПВК «Вагнер». «Ми можемо підтвердити, що Північна Корея завершила початкове постачання зброї компанії «Вагнера», яка оплатила це обладнання. Минулого місяця КНДР надала росії піхотні ракети та снаряди. Але ми стурбовані тим, що Пхеньян планує поставити «Вагнеру» більше військової техніки», – заявив спікер Білого дому Джон Кірбі у грудні. Також на території КНДР розташована фабрика, де виготовляють спорядження та уніформу для російських військових. Очевидно, що Північна Корея поступово розширює обсяги військово-технічної підтримки. Проте північнокорейська «допомога» має ще менший вплив на перебіг бойових дій, ніж іранські безпілотники. Надані снаряди можуть створити хіба точкову перевагу у вогневих спроможностях на полі бою, проте не здатні відвернути стратегічну поразку росіян. Хоча й варто зазначити, що достеменно поки невідомо, у яких обсягах Пхеньян постачає артилерійські снаряди та які типи озброєння.

Висновки

Факт надання з боку інших держав озброєння росії, звісно, створює проблеми для України. Всупереч усім обмеженням, російський ВПК усе ще потужніший за український, а разом з «іноземною допомогою» міцність ворога зростає, хоч і не критично. Після вересневих та жовтневих атак іранськими БПЛА по українській інфраструктурі, офіційний Київ засудив Тегеран та вимагав пояснення від іранської сторони. Ісламська Республіка продовжує заперечувати свою причетність до постачання дронів-камікадзе та ставить під сумнів їхнє іранське походження.

Авжеж, із часом представники ІРІ частково визнали факт передачі «шахедів», але зазначали, що це було зроблено ще до початку війни, хоча це твердження абсолютно не відповідає дійсності. Відносини між Україною та Іраном значно загострилися, що не заважає Тегерану продовжувати військово-технічну співпрацю з рф. 18 жовтня українське МЗС ініціювало перед президентом Зеленським розірвання дипломатичних відносин з Ісламською Республікою, проте рішення глави держави поки не було.

Після визнання Північною Кореєю незалежності так званих «днр» і «лнр», Україна розірвала дипломатичні зв’язки з КНДР. До цього моменту відносини між Києвом та Пхеньяном були на майже нульовому рівні, що фактично не позначилося на сторонах. Кім Чен Ин же вирішив фактично стати на сторону росії у війні, надаючи боєприпаси, ракети та інше спорядження.

Іран, Північна Корея та росія об’єднані спільною ворожістю до Заходу та світу, побудованого на міжнародному праві. У військовій допомозі москві Тегеран та Пхеньян вбачають можливість протистояти Сполученим Штатам Америки. Авжеж, тут присутній не менш важливий економічний фактор, який стимулює партнерство трьох країн-парій.

Тим часом Україні у відповідь на ворожість нових членів осі зла потрібно діяти рішуче: зокрема, завершити процес розірвання дипвідносин з Іраном у випадку подальших постачань військової допомоги кремлю; посилювати безпекову та військово-технічну співпрацю з Ізраїлем, Саудівською Аравією, Йорданією та ОАЕ, акцентуючи на загрозі ірано-російського співробітництва; а також діяти в координації на міжнародній арені зі США, Південною Кореєю та Японією в питанні підтримки санкційного тиску на КНДР.

І головне – маємо розуміти, що навіть якщо обсяги постачання озброєння росії з боку Ірану та КНДР зростатимуть, це вже не врятує рф від неминучої поразки у війні.

Автор – Антон Ганоцький, експерт з Азійсько-Тихоокеанського регіону Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових матеріалів, ставши патроном ADASTRA. Цим ви робите свій внесок у розвиток вітчизняної аналітики!