Потенціал розвитку відносин України з АСЕАН
У червні 2022 року Україна отримала омріяний статус кандидата на членство у Європейському Союзі, офіційно задекларувавши, що вона стане повноправною частиною європейської сім’ї народів. Це, без сумніву, значущий геополітичний і цивілізаційний вибір, до якого ми йшли роками, та великий успіх для нашої дипломатії.
Однак ЄС – це не єдине велике регіональне об'єднання країн, яке приваблює потенційних партнерів. На іншому боці земної кулі вже понад пів століття діє схожа на Євросоюз асоціація – АСЕАН, до якої входять держави Південно-Східної Азії. І хоча подібність є тільки зовнішньою – організація не має наднаціональних органів і зосереджена насамперед на економічних питаннях – вона так само формує політику спільного розвитку регіону й на цьому шляху стрімко нарощує свій потенціал, зокрема через співробітництво з провідними державами світу.
Тож що собою являє АСЕАН, чому Україні варто поглибити свої відносини з цим об’єднанням та які перешкоди на цьому шляху необхідно усунути – розповідаємо далі.
Для чого була створена АСЕАН
За підсумками Другої світової війни країни Південно-Східної Азії здобули свободу від колоніального утиску. Метрополії пішли, залишивши невирішеними низку проблем, головна з яких – питання кордонів. Практично всі новостворені держави мали територіальні претензії одна до одної. Часто ці претензії призводили до збройних конфліктів, які у свою чергу підживлювали загрозу набагато більшу – експансію комунізму з боку СРСР чи Китаю, які «допомагали» як у Кореї, так і у В'єтнамі.
Країнам необхідно було навчитися говорити одна з одною і домовлятися. Проте ідея про регіональний союз була реалізована не відразу, перші спроби різних об'єднань провалилися. Так, у результаті територіальної суперечки між Індонезією, Малайзією та Філіппінами припинила свою діяльність Асоціація Південно-Східної Азії (ASA, Association of Southeast Asia), яка була заснована в 1961 році, та куди входили Малайзія, Таїланд і Філіппіни.
Невдалою виявилася й Азіатсько-Тихоокеанська рада (ASPAC, Asian and Pacific Council), яка була створена 1966 року, і до якої увійшли Австралія, Малайзія, Нова Зеландія, Південний В'єтнам, Республіка Корея, Філіппіни, Японія, Тайвань і пізніше – Таїланд та Лаос як спостерігачі. Через внутрішні розбіжності щодо визнання КНР та виключення Тайваню з Ради ASPAC припинила свою роботу в 1973 році та розвалилася в 1975-му.
АСЕАН (ASEAN, Association of Southeast Asian Nations) була створена в 1967 році. Спочатку до неї входили п'ять країн – Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни. У 1984 році до організації приєднався Бруней, 1995 – В'єтнам, 1997 – Лаос і М'янма, 1999 року – Камбоджа. Зараз АСЕАН – це регіональна асоціація десяти держав Південно-Східної Азії, до якої входять усі країни регіону, окрім Східного Тимору. Секретаріат організації розташований у місті Джакарта, Індонезія.
Мапа країн АСЕАН. Aseanup.com
Творці АСЕАН чітко розуміли, що необхідно заснувати невійськовий регіональний союз, який дасть можливість вижити його учасникам та не дозволить стати полем для битви між західним і комуністичним таборами. Так, Танат Хоман, міністр закордонних справ Таїланду в 1959-1971 рр., один із батьків-засновників Асоціації, зазначав, що Південно-Східній Азії необхідна безпека, побудована на економічній основі.
Спочатку АСЕАН була створена як асоціація держав для протидії комуністичній загрозі в регіоні з боку СРСР та КНР і ризикам супутніх збройних протистоянь як у Кореї чи В'єтнамі. Саме страх перед спільною загрозою змусив країни об'єднатися, як писав про це Сіннатамбі Раджаратнам, міністр закордонних справ Сінгапуру з 1965 до 1980 року.
Основні засади співробітинцтва АСЕАН
Головні принципи роботи Асоціації охоплюють консенсус, кооперацію, вирішення питань дипломатичним способом без застосування сили чи загрози її застосування, а також принцип невтручання у внутрішні справи держав. Про це чітко заявляється в базових документах організації – Бангкокській декларації 1967 року та Хартії АСЕАН 2007 року.
Уряди країн-учасниць організації розуміють, що будь-які конфлікти чи збройні протистояння послаблюють регіон загалом та кожну державу окремо. Тому будь-які тактичні переваги від перемоги у війні призведуть до спільної стратегічної поразки.
Вас може зацікавити: «Рука кремля» в Південній Азії: факти, ризики та прогнози
На сьогодні АСЕАН реалізує свою політику через діяльність на трьох інтеграційних напрямах:
l Політично-безпекова спільнота АСЕАН (The ASEAN Political-Security Community, APSC) у межах прийнятого плану APSC Blueprint 2025.
l Економічна спільнота АСЕАН (The ASEAN Economic Community, AEC) згідно з затвердженим планом AEC Blueprint 2025.
l Соціально-культурна спільнота АСЕАН (ASEAN Socio Cultural Community, ASCC) відповідно до схваленого плану ASCC Blueprint 2025.
АСЕАН імплементує численні ініціативи практично в усіх сферах – від суспільної безпеки до розвитку спільноти та людини в ній і від економічного зростання до екологічної проблематики.
Країни поза Південно-Східною Азією не можуть стати членами Асоціації, але організація водночас має систему партнерських відносин із різними державами та блоками формату АСЕАН+. Для реалізації такої взаємодії передбачено статуси «Партнера з діалогу, «Партнера з секторального діалогу», «Партнера з розвитку». Країни також можуть бути залучені в певних ініціативах або заходах як спостерігачі чи гості. Крім того, діють такі формати регіонального співробітництва, що передбачають більш поглиблене партнерство між АСЕАН та Китаєм, Японією і Республікою Корея (АСЕАН+3) та між АСЕАН і Китаєм, Японією, Республікою Корея, Індією, Австралією і Новою Зеландією (АСЕАН+6).
Відносини Україна-АСЕАН
Із 2018 року на розгляді організації знаходиться заявка України про приєднання до «Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії» – одного з базових документів Асоціації. За відсутності впродовж тривалого часу консенсусу щодо української заявки, у червні 2022 року Київ повторно звернувся до Секретаріату АСЕАН, підтвердивши своє бажання стати учасником ТАС. До цього договору вже приєдналися 43 держави.
У жовтні 2021 року в Україні було відкрито Центр досліджень країн АСЕАН при Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Центр уже затвердив порядок роботи та заходів, зокрема були заплановані наукові лекції представників АСЕАН, робота в дослідницьких програмах тощо.
Дмитро Кулеба відкрив перший в Україні Центр досліджень країн АСЕАН. МЗС України
Із 2021 року опрацьовується питання створення в Україні так званого «Комітету АСЕАН у третіх країнах», у роботі якого братимуть участь посли держав Асоціації в Києві – Індонезії, Малайзії та В'єтнаму. Функціонування комітету дасть змогу формулювати та вирішувати спільні завдання, погоджувати позиції на міжнародній арені, обстоювати взаємні інтереси в політичній, торговельно-економічній та культурно-гуманітарній сферах.
У серпні 2021 року Україні було надано статус країни-спостерігача в Міжпарламентській асамблеї (МА) АСЕАН (The ASEAN Inter-Parliamentary Assembly, AIPA). Цей статус дає державі право бути представленою двома депутатами парламенту, які можуть брати участь у щорічній сесії Генеральної Асамблеї МА АСЕАН та представляти власну позицію в діалоговій сесії.
Спостерігачами в МА АСЕАН є вищі законодавчі органи одинадцяти держав: Австралія, Білорусь, Індія, Канада, Китай, Нова Зеландія, Республіка Корея, Папуа Нова Гвінея, рф, Східний Тимор, Японія, а також ЄС. Розглядаються відповідні звернення парламентів Грузії, Пакистану та інших країн.
Читайте також: Місце Австралії в регіональній та глобальній політиці
У перспективі Україна розглядає питання підвищення свого статусу в співробітництві з Асоціацією до секторального партнера й надалі до партнера з розвитку. Однак це є питанням віддаленого майбутнього, на сьогодні першочерговим завданням є приєднання до ТАС.
Створення Комітету АСЕАН у Києві та приєднання України до ТАС має бути погоджене всіма країнами Асоціації. У цьому контексті варто враховувати, що Київ встановив дипломатичні відносини з кожною з держав Асоціації, але українські посли є лише в кількох із них: у В'єтнамі, Індонезії, Сінгапурі та, за сумісництвом із Сінгапуру, у Брунеї. Малайзія і Таїланд мають посольства України, але їхні глави в цих країнах не призначені. Камбоджа, Лаос, М'янма, Філіппіни не мають ані українських посольств, ані посланників навіть за сумісництвом.
Крім того, не призначено нашого представника при АСЕАН. Зазвичай цю функцію за сумісництвом виконує Посол України в Індонезії, проте з призначенням нового очільника посольства у 2021 році його не було наділено офіційними повноваженнями представляти Київ в Асоціації.
Для чого Україні потрібна АСЕАН
Головне для України – це доступ до ринку Південно-Східної Азії. У період із 2011 до 2020 року середньорічний темп зростання економіки в АСЕАН був на рівні 4,4%, й у 2020 році ВВП становив близько трьох трильйонів доларів США. Асоціація є третьою за величиною економікою в Азії та п'ятою у світі після США, Китаю, Японії та Німеччини. Населення АСЕАН становить понад 660 млн осіб. Очевидно, що вихід українських товарів на такий ринок є вкрай бажаним.
Перспективи економіки АСЕАН на 2022 рік. Focus Economics
Київ потребує приєднання до зони вільної торгівлі з країнами організації, а також укладання угоди про співпрацю між Радою експортерів та інвесторів при МЗС України та Діловою Радою АСЕАН. Зона вільної торгівлі з державами Асоціації відкриє для Києва можливість торгувати своїми товарами без додаткових мит.
Сьогодні, з огляду на російську агресію, пріоритетним є питання підтримки країнами АСЕАН України з усієї проблематики російсько-української війни. Позиція Асоціації як групи є нейтральною, що є очевидним із тих нечисленних заяв, які виголошувалися спільно. Підходи кожного окремого члена блоку є неоднорідними. Вторгнення рф відверто засудили лише Сінгапур і Камбоджа, при цьому перший навіть ввів санкції проти росії. Решта країн АСЕАН дотримується нейтралітету у своїх політичних заявах та під час голосування за ключові резолюції ГА ООН.
Попри принципову позицію Асоціації щодо невтручання в конфлікти третіх держав, налагодження співпраці в політичній площині з АСЕАН дало б змогу підвищити пріоритетність питання України для країн-членів, а отже, посилило б наявні механізми двостороннього співробітництва з ними – політичні консультації, міжпарламентські та міжурядові економічні комісії, ділові ради.
Що Україна може запропонувати АСЕАН
АСЕАН є відкритою до побудови нових зв'язків із країнами, які мають експертизу в певних галузях чи сегментах економіки. Традиційно Україна має кілька потенційних напрямів для розвитку взаємовигідних міжнародних відносин. Насамперед – це сільське господарство, біотехнології та харчова промисловість.
Нині Україна є одним з основних світових експортерів сільськогосподарської продукції – ріпаку (20% від світового ринку), соняшнику (14%), кукурудзи (12%), ячменю (17%) та пшениці (10%).
Частка України в експорті сільгосппродукції у 2021/22 рр. Karen Braun/Reuters
Порушення ланцюгів постачання разом з енергетичним ембарго росії вже призвело до суттєвого зростання цін на продовольство в країнах АСЕАН, зокрема в Таїланді, В'єтнамі та на Філіппінах, де витрати на продукти харчування та енергію перевищують 40% індексу споживчих цін на товари та послуги. Однак за мирного часу Україна є цілком спроможною забезпечити продовольчу безпеку регіону, пропонуючи не тільки товари сільського господарства. У перспективі Київ буде постачальником продуктів харчування та біотехнологій.
Іншим перспективним напрямом є розміщення азійських виробництв у нашій державі. З урахуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Київ виробляє продукцію, яка має можливість потрапити безпосередньо на європейський ринок. Це може стати додатковою перевагою для інвесторів із країн АСЕАН, бо вони можуть відкрити виробництво в Україні, виготовляти продукт, який відповідає європейським стандартам, та отримати доступ на ринок ЄС.
Дізнавайтеся більше: Трансформація системи міжнародної безпеки і подальша роль України
У контексті війни з рф Київ може стати постачальником рішень щодо безпеки регіонального масштабу. Нині Україна виступає своєрідним «полігоном», де виробляються нові принципи ведення війни через зіткнення ще радянської та західної військових шкіл. І саме в нашій державі розкривається нездатність російської воєнної машини продемонструвати реальні успіхи, а її концепція зазнає поразки.
У матеріалі, опублікованому у «Віснику НАТО», Роберт Пшель, колишній директор Інформаційного бюро НАТО в москві, звертає увагу на становище російської армії – «погана організація, погана логістика, погана мотивація, погана техніка, корупція».
Ці традиційні для рф проблеми стали непереборною перепоною в питанні комплексної побудови професійної армії, здатної перемагати. росіянам буде складно переконати своїх потенційних покупців військової продукції, як техніки, так і знань, у тому, що вони можуть запропонувати щось якісне й повноцінне продукт. Тому переозброєння та відмова від російської воєнної концепції – це питання часу для тих країн АСЕАН, які раніше активно закуповували зброю з рф та навчали там своїх військових, зокрема й генералітет. Це Лаос, М’янма і В’єтнам.
Зважаючи на те, що в Південно-Східній Азії є певні загрози безпеці, приміром, територіальні суперечки з Китаєм, Україна може запропонувати свою військову експертизу, практику застосування техніки та озброєння, управління військами в сучасній війні, а також рішення з кіберзахисту. Очевидно, що така експертиза щодо військового стримування буде більш ніж затребувана.
Раніше ми писали про таке: США vs КНР: хто переможе в Південнокитайському морі?
Крім того, Україна має підготовлений персонал і матеріально-технічну базу для обслуговування тієї радянської техніки, яку продавала, зокрема, росія, і яку через санкції не зможе ремонтувати. Багато країн АСЕАН будуть змушені або переозброюватись, або шукати нових підрядників для регламентних та ремонтних робіт.
Насамкінець, але не в останню чергу, в Україні потужно розвиваються цифрові технології. Приміром, таке рішення, як «Держава в смартфоні» в застосунку «Дія», дає змогу користувачам отримати різні державні послуги в електронному форматі без потреби звертатися у відповідні установи. Комплексне рішення «Держави в смартфоні» може стати привабливим продуктом для урядових інституцій АСЕАН, а напрацьована експертиза з протидії кіберзагрозам – складовою безпекових рішень країн-членів Асоціації. У цьому напрямі перспективною є співпраця з Сінгапуром, який є одним із лідерів у регіоні з кібербезпеки.
Проблеми
Незважаючи на величезний потенціал співпраці України з АСЕАН, варто розуміти, що Асоціація є далеко не ідеальною структурою. Вона створена азійськими країнами та в роботі повністю повторює всі особливості азійських традицій та менталітету. АСЕАН формує велику кількість профільних комітетів та організацій, проте результативність такої роботи залишає бажати кращого, особливо в кризових ситуаціях.
Як приклад, це проявилося у вирішенні кризи в М'янмі у 2017 році, пов'язаної з народністю рохінджа. Розбіжності всередині організації між державами, зокрема релігійні, не дали змогу виробити та реалізувати єдину й ефективну політику.
Військовий переворот у М'янмі у 2021 році також показав нездатність АСЕАН вплинути на країну-учасницю Асоціації. Попри низку спільних заяв та домовленостей, бунтівний режим у М'янмі так і не виконав жодного зобов'язання щодо прийнятого «Консенсусу з п'яти пунктів» (Five-Point Consensus, 5PC). А поки ця домовленість не виконана, АСЕАН не запрошує представників М'янми на саміти, зокрема й на 55-й саміт міністрів закордонних справ регіону.
Цікаво знати: М'янма між демократією та авторитаризмом
Також варто враховувати, що деякі учасники інтеграційного процесу з боку України не до кінця розуміють важливість отримання Києвом статусу спостерігача в АІРА. Зокрема, вкрай низькою є активність депутатів Верховної Ради під час засідань Міжпарламентської асамблеї. Неприйнятною є ситуація, коли український представник бере участь в онлайн-засіданні, не увімкнувши камеру, та не бажає висловлюватися з питань порядку денного. Таке ставлення не прискорює інтеграційні процеси між Києвом та АСЕАН.
Відсутність посольств України в чотирьох країнах Асоціації також ускладнює процес встановлення зв’язків, адже ключовим у підтримці українського прагнення стати партнером регіону є консенсусна згода щодо відповідних заявок Києва.
Що робити далі?
У Стратегії зовнішньополітичної діяльності України йдеться про те, що одним із перспективних напрямів є розвиток взаємовигідного, передусім економічного, співробітництва з державами Азії, їхніми об'єднаннями та регіональними організаціями. Але наявність стратегії сама собою не вирішує всіх проблемних питань – варто й активно працювати в цьому напрямі. Насамперед необхідно створити дорожню карту, згідно з якою будуть визначені всі ключові кроки на шляху до потрібного статусу України в АСЕАН.
Асоціація є перспективним партнером для нас, але варто довести корисність Києва і для самої організації. Для цього Україна має насамперед встановити взаємовигідні контакти з усіма десятьма країнами АСЕАН.
Також читайте: Індонезія – лідер Південно-Східної Азії?
Необхідно призначити послів в усіх державах, можливо створити додаткові посольські установи. Домовлятися доведеться з усіма країнами, навіть із М’янмою, військове керівництво якої підтримує дії росії в Україні. Без цього досягнення якісного просування у відносинах з Асоціацією буде неможливим.
Водночас представникам українського парламенту не варто нехтувати можливостями, які надає Києву статус спостерігача в МА АСЕАН. Ті народні депутати, які представлятимуть Україну в наступних сесіях Міжпарламентської асамблеї, мають чітко розуміти перспективи та важливість цього формату взаємодії з регіоном Південно-Східної Азії.
Війна внесла значні корективи щодо розвитку відносин України не лише з АСЕАН, але саме з АСЕАН, з огляду на декларовану нейтральність блоку, діалог є вкрай ускладненим. Водночас, попри те, що сьогодні Київ сфокусувався на ключових аспектах для своєї перемоги – політичній підтримці, зброї, санкціях – необхідно й зараз працювати на перспективу та на розвиток ефективних економічних відносин із країнами організації.
Саме послідовна розбудова відносин із кожною з десяти держав Асоціації дасть Україні змогу вийти на більш високий рівень відносин з АСЕАН загалом та в майбутньому користуватися тими можливостями, що представлені в цьому регіоні, який невпинно міцніє і розвивається.
Автор – Олексій Терлецький, міжнародний оглядач Аналітичного центру ADASTRA
Консультанти:
Володимир Пахіль, посол України в Індонезії, представник України при АСЕАН у 2012-2020 рр.
Наталія Жинкіна, радник посольства України у В'єтнамі з 2019 року
Сподобалася стаття? Тоді підтримайте вихід нових матеріалів, ставайте патроном ADASTRA та робіть внесок у розвиток української аналітики!