PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


PER ASPERA – AD ASTRA

I THINK TANK


Розширення Альянсу: що означає вступ Північної Македонії до НАТО

Розширення Альянсу: що означає вступ Північної Македонії до НАТО

Минуло двадцять сім років з моменту, коли Республіка Північна Македонія вперше висловила бажання приєднатися до НАТО. Пройшовши крізь терні до зірок, 27 березня 2020 року держава нарешті отримала членство в Північноатлантичному альянсі. Що ця подія означає для НАТО та самої Північної Македонії і чи варто очікувати подальшого розширення блоку на Балканах? – відповідь далі.

Хвилинка історії

Через два роки після здобуття незалежності уряд Північної Македонії обрав шлях атлантичної інтеграції для своєї країни. Уже в 1995 році вона приєдналася до програми військової співпраці Альянсу «Партнерство заради миру». У 1999 році країна отримала План дій щодо членства в НАТО, який визначає плани й терміни реформ у щорічній національній програмі.

Відносини НАТО – Північна Македонія розвивалися стабільно. Країна була партнером Альянсу в підтримці операцій у Косово та надавала матеріально-технічну допомогу Міжнародним силам KFOR (Kosovo Force) у 1999 році. З 2002 по 2014 рік війська Республіки надавали допомогу Міжнародним силам сприяння безпеці НАТО (ISAF) в Афганістані, а з травня 2003 року – в Албанії та на Кіпрі.

У 2008 році на Бухарестському саміті НАТО Албанії та Кіпру запропонували приєднатися до блоку. Проте цього не сталося з Північною Македонією: суперечка із Грецією через назву країни перекрила Скоп’є омріяний шлях до членства.  Станом на 2008 рік країна мала іншу назву. Протягом багатьох років між Грецією та Республікою Македонія тривав спір щодо вживання терміну «Македонія». Суть проблеми полягала в тому, що ця назва позначає як пост’югославську країну, так і регіон на півночі Греції. Через політичні та історичні аспекти Грецька Республіка стверджувала, що використання назви «Македонія» без географічного означення вважається територіальною претензією щодо її однойменної території. Через цей диспут Греція і заблокувала прийняття Македонії до лав НАТО.

Пройшовши п’ять стадій прийняття неминучого та навіть Міжнародний суд в Гаазі, 12 червня 2018 року країна отримала нову назву – Республіка Північна Македонія. Тоді ж була підписана Преспанська угода між Грецією та Північною Македонією, яка поклала кінець їхній багаторічній суперечці. Менш ніж за два роки президент Північної Македонії поставив свій підпис під документом про приєднання країни до Альянсу.

Так, 27 березня 2020 року Республіка Північна Македонія стала тридцятою країною-членом НАТО, а з 30 березня біля штаб-квартири Альянсу майорить прапор цієї балканської країни.

Чи була гра варта свічок?

Заради вступу до НАТО Північна Македонія пройшла тернистий шлях довжиною у двадцять сім років і навіть змінила назву країни. То що ж насправді означає ця подія для Скоп’є?

Взагалі, основна мета Північноатлантичного альянсу – гарантувати свободу та безпеку країн-членів військовими та політичними засобами. Тобто насамперед країна сподівається на довгострокову стабільність та захищеність. Микола Димитров, міністр закордонних справ Північної Македонії, сказав: «Членство в НАТО дозволить країні увійти в зону стабільності в регіоні, у якому досі існують осередки невизначеності».

Проблема міжетнічної напруженості все ще турбує державу. 27 квітня 2017 року відбулася подія, що відома під назвою «Кривавий четвер». Тоді близько 200 македонських націоналістів штурмували парламент Північної Македонії через призначення албанця Талата Хафері спікером. У 2001 році відбувся навіть збройний конфлікт між албанськими сепаратистами й урядовими силами. Альянс тоді допоміг стабілізувати ситуацію в країні. Провівши операцію «Значний урожай» («Essential Harvest»). Задача військового контингенту полягала в зборі в албанських сепаратистських угрупувань зброї. Формально конфлікт завершився у серпні того ж року підписанням Охридської угоди.

Як було зазначено раніше, НАТО має захищати країну-члена. Однак, коли мова заходить про внутрішні конфлікти та сутички, Північноатлантичний альянс залишає їх вирішення більше на розгляд самої країни. Для прикладу можна згадати події у Каталонії чи Північній Ірландії. 

Македонські експерти вважають, що зі вступом країни до блоку варто очікувати збільшення внутрішніх і прямих інвестицій, а також пришвидшення економічного розвитку. Зараз оборонний бюджет країни збільшився і, ймовірно, продовжуватиме зростати в руслі політики НАТО щодо витрати на оборону країною-членом мінімум 2% від ВВП.  Крім того, необхідність гармонізації в рамках Альянсу військових механізмів та політичних принципів надасть додатковий рівень безпеки проти авторитарних тенденцій всередині країни. Вступ Північної Македонії до НАТО безперечно підвищить імідж уряду держави. За три роки керівній партії вдалося вирішити багаторічну суперечку з Грецією щодо назви країни та почати переговори про вступ до ЄС.

На даному етапі союзники вже допомагають Північній Македонії у боротьбі з пандемією COVID-19. Так, наприклад, Угорщина, Словенія та Норвегія надали допомогу у вигляді предметів медичного призначення, а США й Нідерланди виділили додаткові кошти.  Також у квітні послиня США в НАТО заявила про те, що Альянс допоможе Північній Македонії впоратися з фейками та дезінформацією про коронавірус, до яких причетна Російська Федерація і Китай.

Значення 30-ї держави-члена для Альянсу

Окрім розширення сфери впливу блоку, вступ Північної Македонії значною мірою підриває наратив Владіміра Путіна про те, що в НАТО взагалі немає ніякої потреби, оскільки в Європі немає загроз як таких, і тим більше Росія не становить ніякої небезпеки для європейських країн. Розповідаючи про це, хазяїн Кремля відкрито продовжує боротьбу за відновлення російського впливу в пострадянських державах та поширення його в інших регіонах. Саме ця експансіоністська політика Росії робить Північноатлантичний альянс ще більш привабливим для маленьких країн. Тому чергове розширення НАТО стало поразкою Кремля, який вбачає в Альянсі загрозу для РФ. Відповідною була й реакція російського МЗС. Там заявили, що «приєднання Скоп'є до Альянсу не несе ніякої цінності ні для європейської, ні для регіональної, ні для національної безпеки. Об'єднанню зусиль для боротьби зі спільними загрозами й викликами, в тому числі пандемією коронавірусу, такий крок точно не посприяє».

Зусилля Росії посіяти розбрат в НАТО важко не помітити. Вона намагається просувати свій вплив на території колишньої Югославії, частиною якої були два, а тепер вже три члени блоку. Москва користується значним впливом у Сербії. Тільки нещодавно, незважаючи на можливі санкції від Сполучених Штатів, Сербія отримала від РФ самохідний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь С-1» наземного та морського базування, призначений для захисту від крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів і літаків. Також Росія надає Сербії військові літаки, танки та зенітні системи і милується занепокоєнням на Західних Балканах на тлі зростаючої напруженості в регіоні, який пережив руйнівну громадянську війну в 1990-х роках. Формально Республіка Сербія прагне вступити до ЄС, однак продовжує зміцнювати відносини з Росією.

У 2016 році Чорногорія звинуватила Російську Федерацію у спробі державного перевороту, який мав на меті перешкодити її вступу до НАТО. Міністерство закордонних справ Греції у 2019 році назвало коментар російського МЗС щодо рішення парламенту Македонії про перейменування країни втручанням у справи Греції. Тобто, з одного боку, вступ Північної Македонії до НАТО доводить неправоту Москви щодо непотрібності Альянсу. З іншого боку, це може наразити Скоп’є на небезпеку з боку РФ, якщо вона захоче довести протилежне та перевірити прихильність інших членів Північноатлантичного альянсу до статті 5 Вашингтонського договору, яка полягає в тому, що напад на одну державу-члена означає напад на весь Альянс.

Президент США Дональд Трамп вже давно стурбований тим, що малі країни НАТО можуть втягнути Штати у війну відповідно до положень колективної безпеки блоку. Одного разу в інтерв’ю Fox News на питання американського політичного оглядача, чому його син має захищати Чорногорію від нападів, Трамп відповів: «Я розумію, про що ви говорите. Я ставив те ж саме питання. Чорногорія – це маленька країна з дуже сильними людьми... Вони дуже агресивні люди. Вони можуть стати агресивними, і вітаю, ви в третій світовій війні». 

Проте проблеми потрібно вирішувати по мірі їх надходження, тому зараз генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначає, що в часи боротьби з пандемією важливіше, ніж будь-коли, щоб нації підтримували та допомагали одна одній.

НАТО і розширення на Західні Балкани

Звісно, вступ Республіки Північної Македонії до НАТО означає те, що Альянс розширює свою сферу впливу та посилює присутність в регіоні. Але чи означає це, що в найближчому майбутньому варто буде очікувати нових кандидтів на вступ саме з регіону Західних Балкан?

Незважаючи на те, що до НАТО вже приєдналися Албанія, Чорногорія та Північна Македонія, говорити про атлантичну інтеграцію всіх балканських країн ще зарано. Так, насправді, у 2010 році Боснії і Герцеговині Альянс запропонував отримати План дій щодо членства (ПДЧ). Блок має військовий штаб у Сараєво, метою якого і є допомогти країні у проведенні реформ пов’язаних з ПДЧ. Держава навіть брала участь в операції Північноатлантичного альянсу «Рішуча підтримка» в Афганістані, однак країна ще далека від приєднання до нього. Викликом є внутрішня політика Боснії та Герцеговини, яка робить її членство в блоці суперечливим. Особливо це стосується етнічно сербського регіону, Республіки Сербської, одного з двох субдержавних утворень всередині Боснії та Герцеговини, у якого добрі стосунки з Російською Федерацією. Наприклад, російські інвестиції в Боснію і Герцеговину надходять через Республіку Сербську, через яку Москва намагається впливати на політичну траєкторію всієї країни.

Вступ до НАТО Сербії чи Косово є ще менш імовірним. Як вже було зазначено раніше, Сербія зберігає тісні дружні відносини з Російською Федерацією й не дивиться у напрямку Альянсу. Сербія не визнає Косово і вважає його своєю провінцією. Також Косово не визнають чотири держави-члени блоку.

Повертаючись до наших свічок, варто сказати, що вступ Північної Македонії до НАТО є важливим кроком як для країни, так і для організації в цілому. Згадуючи основне завдання Північноатлантичного альянсу, можна сподіватися, що збройні сили Північної Македонії у співпраці з іншими членами НАТО зроблять свій  внесок у підтримання міжнародних миру та безпеки.

Авторка – Анастасія Гаценко, експертка з інформаційної безпеки та НАТО Аналітичного центру «ADASTRA».