Як теракти 11 вересня назавжди змінили США

11 вересня 2001 року розділило життя американців на «до» та «після». Близько 3000 осіб тоді загинуло в результаті атак на вежі-близнюки Світового торгового центру, на будівлю Пентагону та внаслідок падіння ще одного захопленого літака. Ця серія терактів стала безпрецедентною у світовій історії за масштабом і кількістю жертв та запустила низку подій, що змінили США назавжди. У двадцяті роковини катастрофими проаналізуємо, який вплив ці трагічні події справили на американську економіку, внутрішню й зовнішню політику та націю загалом.

Зрозуміло, що ця стаття може розкрити лише частину всіх фундаментальних змін у суспільстві, що стали наслідком трагедії, однак вона точно дасть вам зрозуміти сучасну Америку краще та усвідомити, що спогади того дня все ще живуть у серцях її громадян.

Економіка

У день теракту американська економіка справді відчула шок, особливо на фоні рецесії, яка ще тривала. Так, фондові біржі обвалились, а інвестори почали різко забирати кошти з держави через побоювання щодо повторення нападів у дні після 11 вересня (варто також пам’ятати, що в той день «Аль-Каїда» атакувала Пентагон та намагалась здійснити теракт у Білому домі). Біржі NYSE та Nasdaq тоді закрилися аж до 17 вересня, що на той момент було для них найдовшим періодом закриття з 1933 року. Врешті-решт, вежі-близнюки були центром та символом американської економіки, і велика кількість компаній втратила не лише офіси, а й цінних працівників. Малий та середній бізнес переживали складні часи, кількість авіапольотів значно знизилась через безпекові занепокоєння, а ціни на нафту значно підросли через імовірність сповільнення експорту «чорного золота» внаслідок теракту.

Момент відкриття Нью-Йоркської фондової біржі 17 вересня 2001 року. Archive of 9/11 Memorial Museum

Доволі сильно постраждала індустрія страхування: сумарно вона втратила близько 40 млрд доларів. Як наслідок було прийнято закон про страхування ризиків тероризму, завдяки якому уряд США взяв на себе частину втрат галузі. Схожа доля спіткала сфери туризму, готельного бізнесу, розваг та фінансових послуг. Урядовий пакет допомоги авіаіндустрії розміром у 15 млрд доларів не допоміг врятувати кілька авіакомпаній від банкрутства. Через тимчасове припинення торгівлі з Канадою та Мексикою значних втрат зазнав й агробізнес.

Утім, американська економіка змогла доволі швидко відновитись, люди перестали боятись літати, нових терактів вдалося уникнути, надходження нафти швидко прийшли до норми, а інвестори почали знову довіряти державі. Хоч малий та середній бізнес усе ще переживав кризу, а нова військова кампанія в Афганістані, безпосередньо пов’язана з подіями 11 вересня, завдала ще більшої економічної шкоди згодом, ВВП США у 2001-му навіть виріс у порівнянні з минулим роком. Постраждалі галузі змогли швидко повернутися до норми, що зробило одну з цілей нападу неможливою для виконання, адже Осама бін Ладен заявляв, що теракт 11 вересня 2001 року був спробою «знищити американську економіку».

Етноси та релігія

Одним з прикрих соціальних наслідків терактів стало те, що злість громадян США перекинулася на американців, що сповідують іслам або є вихідцями з ісламських общин. Після теракту вони зіткнулися зі стереотипізацією своєї культури, загрозою цькування та фізичної розправи. Різко збільшився відсоток вбивств мусульман на ґрунті релігійної та етнічної ненависті. Якщо у 2000 році таких атак було 12, то у 2001 вже 93. Лише через чотири дні після катастрофи в містечку Меса (штат Аризона) чоловік застрелив власника автозаправки індійського походження, прийнявши його за мусульманина через тюрбан на голові жертви. Після цього він намагався застрелити касира ще однієї заправної станції ліванського походження та американо-афганську родину в їхньому домі.

Поліціянт охороняє будівлі арабського району в Нью-Йорку, 5 жовтня 2001 року. Mark Peterson/Corbis

Хоча адміністрація тодішнього президента Буша протидіяла явищу (і, згідно з опитуваннями суспільної думки, доволі успішно), мусульмани в США все ще є жертвами дискримінації, а їхнє співіснування з іншими частинами етнічного складу американської нації досі тісно пов’язане зі спогадами про жахливі події у Світовому торговому центрі. За даними опитування Pew Research Report, на 50% більше мусульман у США, в порівнянні зі схожим періодом до 9/11, стали жертвами атак на етнічному ґрунті навіть через 15 років після теракту.

Міграційна політика

Теракт 11 вересня 2001 року став точкою неповернення повної трансформації підходів до проблеми міграції до Сполучених Штатів. Події того дня фактично формують призму, через яку приймаються політичні рішення щодо цього питання.

За кілька днів до зловісної дати президент Джордж Буш-молодший зустрічався з лідером Мексики та обговорював полегшення міграційної політики, зокрема шляхом надання спеціальних короткотермінових робочих віз. Тоді Республіканська партія (як не дивно) хотіла кардинально змінити власну позицію щодо переселенців та біженців, однак теракт у Світовому торговому центрі зруйнував ці наміри. Проєкт для Мексики так і не запустили, а республіканці стали ще активніше виступати за жорсткішу регуляцію потоків міграції до держави.

Служба імміграції та натуралізації та Митна служба США були об’єднані в один орган – Міграційну та митну правоохоронну службу. За останні 10 років удвічі збільшилась кількість депортацій, особливо на підставі скоєння злочину. Число висилань саме на основі цієї причини збільшилось на 400%, причому без розслідування та судового засідання.

Вам варто знати: Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого дому?

Військові кампанії в Афганістані та Іраку посилили страх американського суспільства перед терористичною загрозою, чим вміло скористався Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії 2016 року. За його каденції міграційна політика США стала найсуворішою з часів 11 вересня, а у 2016 році кількість атак на мусульман на ґрунті релігійної нетерпимості сягнула 127. Навіть якщо говорити про поточну проблему надання американських віз афганським громадянам, що допомагали військовим США у важливих операціях, то її початок можна знайти саме в небезпідставній психологічній травмі після подій того дня.

Ментальний стан нації

Теракти 11 вересня змістили баланс ментальності громадян Сполучених Штатів: якщо тижнями після тих зловісних подій населення Нью-Йорка та Вашингтона зіткнулось із низкою психологічних проблем, то через певний час ці міста, як і держава загалом, перейшли в режим «суперпатріотизму». І хоча це певною мірою допомогло американцям пережити тодішні складні часи, згодом любов до батьківщини перетворилася на предмет політичної маніпуляції.

Прапорці та троянда посеред списку імен загиблих на меморіалі на місці Світового торгового центру. Lucas Jackson/Getty Images

Труднощі зі сном, проблеми з концентрацією, підвищена чутливість, страх – це лише частина того, що виявили психотерапевти в населення після терактів, особливо серед мешканців міст, де вони відбулись. Посттравматичний синдром (ПТС) тоді став поширеним явищем у громадян США. Згідно з даними Американської медичної асоціації за серпень 2002 року близько 11% мешканців Нью-Йорка почали страждати на ПТС після подій 11 вересня. Від 30 до 50% зареєстрованих випадків захворювання перейшли в хронічну стадію. Симптоми включають нічні жахіття та нав’язливі неконтрольовані спогади з дня трагедії. Крім того, тиск скорботи також грає тут значну роль, оскільки близько 10 млн дорослих американців мали друга, родича чи колегу, котрий став жертвою теракту. Як наслідок, один із приблизно чотирьох жителів США загруз у депресії після катастрофи.

Ба більше, на психологічний стан нації впливало відчуття тривоги та очікування нових атак. В опитуванні Carnegie Mellon за 2002 рік 21% дорослих американців висловили побоювання, що можуть стати жертвами наступного терористичного нападу. Ці відчуття підсилювалися низкою спроб терактів у різних точках країни. Люди почували себе в стані постійного неспокою.

Для багатьох громадян США 11 вересня 2001 року стало поворотом історії, що кардинально змінив спосіб життя. Багато хто з них характеризує його таким, що розділив життя на «до» та «після». Дивний мікс непевності, злості, образи та навіть оптимізму й патріотизму з того часу впливає на процес прийняття рішень не лише в суспільстві, а й, зокрема, в американському політикумі.

Безпека громадян

Задля запобігання повторенню таких атак основні безпекові служби США почали працювати в посиленому режимі, а політики прийняли низку законів, що зміцнювали роль держави в захисті безпеки громадян (наприклад, Патріотичний акт 2001 року). Збільшився масштаб стеження за особами, що перебувають на території Сполучених Штатів: було отримано дозволи на доступ до записів телефонних дзвінків, листування електронною поштою та встановлення більшої кількості камер спостереження. Також у ФБР зросла кількість проведення провокативних сценаріїв для виявлення потенційних терористів.

Багато правозахисників скептично ставляться до таких дій та вважають їх утиском прав громадян, оскільки лише 1% обвинувачень, сформованих на підставі інформації, отриманої таким шляхом, мають безпосередній стосунок до тероризму. Особливої уваги це питання знову набуло після того, як 2013 року працівник ЦРУ Едвард Сноуден злив в інтернет документи, що підтверджують розширення безпекових структур до 107 тисяч співробітників та 16 шпигунських агенцій.

Рекомендуємо до прочитання: Кіберполітика Сполучених Штатів: успадкована від Трампа й скерована Байденом

Події 11 вересня кардинально змінили структуру урядових органів, що боролися з тероризмом. Попри те, що американська розвідка неодноразово попереджала про ймовірність теракту у Світовому торговому центрі, через бюрократичні суперечки відповідні урядові інстанції не змогли запобігти катастрофі. Через 11 днів після нападу було створено Департамент внутрішньої безпеки, що об’єднав у собі 22 урядові агенції. Його основними форматами роботи є збір інформації та незалежні розслідування. Як ця установа, так й інші безпекові урядові інстанції отримали удвічі більше фінансування за роки після катастрофи.

Теракт у Світовому центрі торгівлі значно змінив також і те, як пересічні американці подорожують за кордон та всередині держави. Це обумовлено тим, що терористи тоді скористались полегшеними правилами перебування в аеропорту та посадки на літак. У 2001 році на авіарейс цілком можна було потрапити без перевірки посвідчення особи, а на борт можна було брати рідини та навіть ножі з лезом меншим за 4 дюйми. Представники «Аль-Каїди» змогли пронести на фатальний рейс канцелярський ніж, що допоміг їм втілити свій задум. З його допомогою вони розкрили коробку з вибухівкою, яку погрожували підірвати у випадку незгоди екіпажу або пасажирів дотримуватись вказівок терористів.

Огляд багажу в одному з американських аеропортів. Spencer Platt/Getty Images

У листопаді 2001 року було створено Адміністрацію з безпеки транспортування, яка розробила нові правила для подорожей у США. Тепер кожен пасажир, який летить з одного американського міста в інше, прибуває до Штатів з-за кордону або навпаки, зобов’язаний пред’являти посвідчення особи та пройти через посилений скринінг (для якого потрібно знімати взуття та витягати всі електронні пристрої з ручного багажу). Крім того, пронесення на борт будь-яких колольно-різальних предметів та рідин наразі заборонене. Аеропорти вклали безпрецедентну кількість ресурсів для посилення безпеки, і зараз додаткові скринінги не є рідкісним явищем. Кабіни пілотів тепер є значно більш захищеними від проникнення.

Культура

Теракт також змінив культурний ландшафт країни як у позитивному, так і в негативному сенсах. Одразу після трагедії багато митців боялись порушувати тему катастрофи та навіть вставляти зображення веж-близнюків. До прикладу, епізод «Сімпсонів» «Місто Нью-Йорк проти Гомера Сімпсона» взагалі зняли з ефіру, бо основним місцем подій у ньому є Світовий торговий центр, а кінокомпанії були змушені перенести дату релізу деяких блокбастерів, щоб вирізати з них сцени з місцем теракту. Гумористи навіть не намагались жартувати на цю тему, а меседж родинної єдності та патріотизму наповнив як музику, так і візуальне мистецтво США того часу.

Також більший попит здобули кінопродукти та комікси з сюжетом боротьби з тероризмом. Американська література сфокусувалась навколо теми життя посеред жалоби й травми, а конспірологічні теорії, пов’язані з катастрофою, стали соціальним феноменом. Підтримка місцевих студій та виробників добре вплелась у цей меседж навіть в індустрії моди.

Обкладинка випуску журналу TIME, присвяченого подіям 11 вересня

Утім, уже в нульових роках культурний простір США почав знімати табу з теми 11 вересня. Коміки почали жартувати, згадуючи теракт, з’явилося багато документальних та художніх фільмів, присвячених подіям того дня. Хоча все ще залишилися галузі, яким досі важко оговтатись від тієї дати: багато американських музеїв змушені проходити через численні перевірки колекцій митців із країн Близького Сходу (особливо якщо джерело їхнього фінансування також пов’язане з регіоном). Деякі терміни навіть закріпилися в слензі. Такі фрази, як War on Terror, Never forget, Terror Alert, nine-eleven (9/11), Ground Zero, Jumper походять саме з тієї катастрофи. Терористичний напад зупинив хвилю орієнталізму не лише в американському, а й у світовому мистецтві.

Вас може зацікавити: «Шлюб» попкультури та політики: настав час розлучення?

Фактично, поєднання цифр 9/11 стало соціокультурним феноменом та завжди асоціюватиметься з терактом. Крім низки вже відомих причин, це ще пов’язано з тим, що вежі-близнюки були символом сили для всієї нації. Таке вагоме значення й обумовило те, що «Аль-Каїда» обрала саме ці будівлі для свого злочину. Втрата важливих єднальних елементів є складною проблемою не лише для культури, але й для населення загалом. Навіть зараз американцям важко знайти нові символи, які б так потужно гуртували народ.

Медіа

Разом зі способом життя змінилась і робота медіа. Пересічні американці вважають 10 вересня 2001 року останнім днем «медійного спокою» в історії Сполучених Штатів. З того моменту в медіа відчувається постійна тривога, а маніпуляції почуттями та ментальним станом нації стали звичною справою задля високих рейтингів. Через цю параною майже кожна важлива політична подія стає «терміновою новиною». Також медіа почали висвітлювати більше новин з-за кордону. Утім, це довгострокові наслідки катастрофи для медіагалузі.

Більше за темою: Медіаринок США – невидиме поле битви всередині держави

Трансляція теракту 11 вересня 2001 на франкомовному каналі CNN. Andrea Nieto/Getty Images

Якщо говорити про 2001 рік, то тоді телеканали навпаки намагались загоїти рани нації та не надто сильно її нервувати. Під час репортажів, пов’язаних із трагедією, не показували кадри з літаками, що врізались у Світовий торговий центр. Однак американським медіа було важко зрозуміти, що є важливішим: чесне, але тривожне висвітлення подій чи навмисне замовчування задля збереження спокою. До кінця президентства Буша-молодшого телевізійні мережі боялися надто голосно критикувати його рішення, пояснюючи це подіями 11 вересня 2001 року. Однак часи змінились, та медійники зрозуміли вплив емоцій на рейтинги, що й дотепер вміло використовують.

Внутрішня політика

Можливо, це звучатиме доволі цинічно, але теракт виявився подарунком долі для тодішнього президента Джорджа Буша-молодшого. На президентських виборах 2000 року він програв за кількістю голосів від громадян (але переміг за рахунок голосів виборників), однак після 11 вересня 2001 року рейтинг довіри до нього становив 91%, а через чотири роки його було переобрано, що у 2000 році американцям здалося б невдалим жартом. Адміністрації вдалося використати хвилю патріотизму на свою користь та підсилити її як рішенням почати військові кампанії в Афганістані та Іраку, так і низкою внутрішньополітичних рішень безпекової та міграційної політики.

Джордж Буш-молодший дякує пожежнику на місці теракту в місті Нью-Йорк. George W. Bush Presidential Library and Museum

Дату 9/11 називають початком великого розколу американського суспільства, який ми можемо спостерігати й зараз. Політики наводять аналогії з 11 вересня для промоції власних ініціатив всюди, де потрібно й не потрібно, а можливість повторення атак стала основою політичних маніпуляцій страхом та ще відносно свіжими спогадами з того дня. Через це певні американські політики навмисно ігнорують проблему внутрішнього тероризму, що стає актуальнішою з кожним днем.

Також із того моменту ми можемо спостерігати початок тісного переплетення внутрішньої та зовнішньої політики США. Населення почало звертати більше уваги на те, якими є відносини Сполучених Штатів з іншими країнами, тому міжнародна політика стала одним із ключових питань програм багатьох конгресменів та сенаторів.

Зовнішня політика

Очевидно, що найбільший вплив події 11 вересня мали саме на зовнішню політику США. Боротьба з тероризмом стала одним із її головних завдань, а теракти 2001 року слугували визначальними причинами для початку кампаній в Афганістані та Іраку. Зовнішня політика США почала обертатися навколо суто близькосхідного регіону, ігноруючи потенційні загрози в інших частинах світу.

Військові кампанії стали вдалим, але дуже «дорогим» короткостроковим розв’язанням проблеми – через них Сполучені Штати показали світові, що не залишать будь-які теракти на своїй території безкарними, а вбивство Осами бін Ладена та інших головних дійових осіб «Аль-Каїди» мало б стати остаточною перемогою США в цій складній битві.

Читайте також: Втриматись на кладовищі імперій: навіщо Туреччині кабульський аеропорт

Однак такі рішення добре показують відсутність бачення зовнішньої політики в довгостроковій та різносторонній перспективі. Велика кількість прорахунків в обох кампаніях, ігнорування місцевого контексту, надмірна корупційність урядів держав Близького Сходу, відсутність плану дій в Іраку після вторгнення призвели до того, що ми спостерігали за виникненням ІДІЛ і до того, що ми спостерігаємо зараз. Можливо, після остаточного виходу з Афганістану та визнання своїх помилок Сполучені Штати зможуть спати спокійно, однак чи надовго? Теракти 11 вересня 2001 були помстою Осами бін Ладена за втручання американців у ситуацію на Близькому Сході, і це замкнуте коло почалось із військової кампанії в Афганістані наприкінці ХХ століття.

Чи є гарантія того, що теперішнє завершення кампанії в Афганістані не зможе викликати схоже бажання помсти в радикальних ісламських угруповань? Очевидно, ні. Вашингтон має засвоїти цей урок історії. Він дає зрозуміти, що неспроможність далекоглядно формувати зовнішню політику держави під впливом емоцій може запустити ланку незворотних подій, що здатні змінити життя людей не лише в США, а й в усьому світі.

Висновки

Події 11 вересня 2001 року ще довго ятритимуть душі пересічних американців. Хоч на перший погляд здається, що Америка вилікувалась, стала на ноги та пішла далі, нація все ще оговтується від терактів того дня. Саме 9/11 зробило Штати такими, якими ми знаємо їх зараз, і переоцінити його значення справді неможливо.

Але нові виклики з’являються щодня. Застрягання в минулому – неправильний шлях. Треба дивитися у майбутнє, вчитись співіснувати та боротися з наявними складнощами, не зациклюючись на старих проблемах. І цей урок, насправді, є важливим не лише для Сполучених Штатів.

Автор – Артур Колдомасов, експерт із політики США Аналітичного центру ADASTRA

Якщо вам сподобався цей матеріал, ви можете сказати нам дякую, ставши нашим патроном. Підтримка читачів дозволить нам готувати ще більше цікавої аналітики!