Парламентські вибори у ФРН: хто очолить країну після Меркель?

26 вересня в Німеччині пройшли вибори до Бундестагу, нижньої палати федерального парламенту, що ознаменували собою завершення 16-річної епохи Ангели Меркель.  Як розгорталася боротьба за електоральні симпатії німців, чим завершилося голосування і як може виглядати нова коаліція в найпотужнішій державі ЄС – читайте в цьому матеріалі.

Вибори до Бундестагу, конституційного та законодавчого органу Німеччини федерального рівня, проходять раз на чотири роки за змішаною системою: перший голос (Erststimme) віддається за кандидата від округу, другий (Zweitstimme) – за політичну силу. Для проходження в Бундестаг партія має подолати 5%-й поріг.

Новий склад Федерального парламенту обирає канцлера таємним голосуванням. Зазвичай ним стає висуванець партії-переможниці. Згодом Федеральні збори, до складу яких входять усі члени Бундестагу й така ж кількість представників із місцевих парламентів 16 земель, терміном на 5 років обирають президента, який виконує репрезентативні функції.

Хто брав участь у перегонах?

Сьогодні політичне життя у Федеративній Республіці визначають 6 основних політсил: ХДС/ХСС, СДПН, Партія Зелених, ВДП, Ліві та АдН.

·       Блок Християнсько-демократичного союзу, очолюваний Арміном Лашетом, та Християнсько-соціального союзу під керівництвом Маркуса Зьодера – об’єднання правоцентристських консервативних партій. Саме представниця ХДС Ангела Меркель 16 років обіймала посаду канцлерки. Кандидатом в глави уряду цього разу політсила висунула Арміна Лашета, якого підтримав 31 член блоку (77,5%), тоді як Маркус Зьодер, більш популярний у народі політик, отримав 9 голосів, що згодом зіграло не на руку політсилі.

Читайте також: «Разом задля відновлення Європи»: підсумки головування Німеччини в Раді ЄС

На вибори ХДС/ХСС йшли з намірами просувати «ефективні інструменти ринкової економіки», які б сприяли досягненню Паризьких кліматичних цілей, зокрема забороні дизельного палива, а також посилити обмеження для мігрантів (залишаючись разом з тим на позиції блоку щодо права на притулок) та запровадити депортацію мігрантів-злочинців. У площині податкової політики блок обіцяв скасувати тимчасовий, хоча й уведений ще в 1991 році, «внесок солідарності» – податок на доходи фізичних осіб та підприємств, встановлений після об’єднання Німеччини й спрямований на відновлення східних земель, та знизити податок для підприємств з 15% до 10%.

ХДС/ХСС також обіцяла сприяти будівництву понад 1,5 мільйона нових будинків до 2025 шляхом надання податкових пільг та скорочення бюрократії. Щодо зовнішньої політики, то блок залишається вірним ідеалам ЄС, прагне зосередитись на торгівлі, захисті навколишнього середовища та боротьбі з тероризмом. У Росії партія вбачає безпекову загрозу для європейського простору, проте разом із тим переконана в необхідності взаємовигідного співробітництва з Москвою.

·       Соціал-демократична партія Німеччини – лівоцентриська політсила, очолювана Саскією Ескен і Норбертом Вальтер-Бор'янсом. Саме вона першою, ще в серпні 2020 року, висунула кандидатом на посаду канцлера Олафа Шольца – міністра фінансів, віце-канцлера ФРН та одного із ідейних засновників Фонду відновлення європейської економіки від коронавірусу.

Детальніше про це тут: Порятунок економіки ЄС: бути чи не бути? 

Передвиборча програма «З повагою до вашого майбутнього» передбачала скорочення автомобільних викидів та, на відміну від програми ХДС/ХСС, обмеження швидкості на автобані. Утім, стримувати імміграцію соціал-демократи не планують. У житловому секторі вони прагнуть сприяти будівництву 100 000 одиниць соціального житла на рік та запровадити заморожування орендної плати, щоб уникнути її непідйомного для бізнесу  росту на фоні інфляції.

У зовнішній політиці партія теж акцентуватиме увагу на торгівлі та проблемі зміни клімату. Крім того, СДПН виступає за спільну європейську армію та є прихильною до НАТО, проте до Росії ставиться більш позитивно, ніж ХДС/ХСС, заявляючи, що «мир в Європі можливий не проти Росії, а лише з нею».

·       «Союз90»/«Зелені» під керівництвом Роберта Хабека та Анналени Бербок, яка й стала висуванкою партії на посаду канцлерки, у програмі зробили акцент на розвитку інфраструктури: політсила прагне за рахунок накопичення держборгу інвестувати мільярди євро в заклади освіти, залізницю, велодоріжки, вітрогенератори та зарядні станції, адже вважає, що в довгостроковій перспективі борг є меншим тягарем, ніж інфраструктура, що занепадає. Звісно ж, партія виступає за перехід на електромобілі та збільшення плати за викиди CO2 до 60 євро за тонну (з 2021 року у ФРН вуглецевий податок становить 25 євро за тонну викидів).

Щодо біженців, то «Зелені» планують надати їм право залишатися в Німеччині після п'яти років перебування, виступаючи проти депортації назад до Сирії та Афганістану. Політсила обіцяє зміни й у податковому навантаженні: прибуток понад 100 000 євро повинен оподатковувався під 45% замість 42%, а понад 250 000 євро – під 48%, при цьому для тих, хто має середній і низький дохід, податковий тиск потрібно зменшити. Щодо зовнішньої політики, «Зелені» негативно налаштовані проти Китаю та Росії за порушення прав людини.

Кандидати в канцлери Армін Лашет, Анналена Бербок і Олаф Шольц під час теледебатів, 29 серпня 2021 року. RTL

·       Вільна демократична партія (ВДП) – ліберальна правоцентриська політсила Крістіана Лінднера, що виступає за вільний ринок, зниження податків, більші громадянські свободи та скорочення соціальної держави.

·       Соціалістична партія «Лівих», керована Джанін Вісслер та Сюзаною Хеннінг-Веслоу, пропонує розширення соціальної допомоги, припинення експорту зброї, скасування військових місій ФРН за кордоном, а також ставить під сумнів доцільність перебування в НАТО.

Більше за темою: Безпека та оборона ЄС: німецька перспектива

·       Правопопулістська Альтернатива для Німеччини (АдН) під керівництвом Йорга Мейтена та Тіно Групалли у своїй програмі зосередилась на протидії міграції, забороні на воз’єднання сімей, відмові від євро, виході ФРН із ЄС та заснуванні натомість нової європейської економічної спільноти.

Очікувано неочікувані результати

Рейтингова шкала політичних партій упродовж останніх місяців дійсно була схожа на американські гірки. Проте більш стійка картина вималювалась зі стартом тристоронніх теледебатів між головними претендентами на канцлерство: так, відсоток електоральної довіри до СДП почав зростати. Уже після другого ефіру, що відбувся 12 вересня, за даними опитування Infratest dimp 41% глядачів назвав Шольца найбільш переконливим, а це значно більше ніж у його опонентів: Армін Лашет набрав 27%, Анналена Бербок – 25%. Третя зустріч закріпила позиції представника соціал-демократів: 42% глядачів вважали переможцем дебатів Шольца, 27% підтримали Лашета і 25% – Бербок.

Міністр фінансів Німеччини та кандидат на посаду канцлера від Соціал-демократичної партії Олаф Шольц перед телевізійними дебатами 29 серпня 2021 р. Michael Kappeler/Reuters

Рятуючи позиції партії, у гонку втрутилась Меркель: за кілька днів до виборів ще чинна канцлерка вийшла до виборців разом із Лашетом. Однак такий хід не зарадив ситуації: ХДС показав найгірший у своїй історії результат, адже сам кандидат у канцлери припустився низки помилок, які, очевидно, вдарили по рейтингах. Серед них – виявлений у його книзі плагіат та поширене мережею відео, де Армін Лашет на задньому фоні жартує й сміється під час коментаря президента Штайнмаєра щодо наслідків повені в західних регіонах Німеччини. До того ж Північний Рейн-Вестфалія, прем’єр-міністром якої є Лашет, входить до п’ятірки федеральних земель із найбільшим рівнем захворюваності на коронавірус.

Цікаво знати: Рятівне коло для Меркель: як пандемія допомогла відновити довіру до канцлерки ФРН

Обираючи потенційного наступника Меркель, християнські демократи зважали на партійну належність кандидата, а не на думку громадськості. Так, ще у квітні Зьодер, лідер ХСС, мав більшу підтримку: 44% громадян ФРН та 72 % прихильників блоку вважали прем’єр-міністра Баварії найбільш гідним кандидатом, тоді як Лешета підтримували 15% німців та 17% електорату ХДС/ХСС. Серпневе опитування лише підтвердило більшу довіру до Зьодера: 51% опитаних виборців блоку ствердно відповіли на запитання «Чи повинен Зьодер замінити Лашета, як кандидата на пост канцлера?».

Зміна рейтингів шести основних партій ФРН згідно з опитуваннями, проведеними з жовтня 2020 року до 26 вересня 2021 року. Politico

Відтак, на дільницях громадяни за попередніми підрахунками найбільше голосів віддали соціал-демократам, які отримали 206 місць, що на 53 більше, ніж на минулих виборах. Натомість ХДС/ХСС одержали 196 крісел, втративши 50 мандатів.

«Зелені» та ВДП показали кращий результат порівняно з 2017-м: 188 (+51 місце) та 92 (+12) відповідно. До Бундестагу також пройшли АдН, взявши 83 крісла, та «Ліві» з 39 мандатами.

Жодна з політсил не має більшості, а отже на Німеччину чекає формування трипартійної коаліції, адже вона має включати мінімум 368 депутатів, а оскільки у ФРН кожна зі сторін може вести переговори щодо її формування, то й Олаф Шольц, й Армін Лашет працюють над цим паралельно. Повторне створення «великої коаліції», тобто між двома найбільшими політсилами – СДПН та ХДС/ХСС – обидва лідери неодноразово відкидали, хоч попри подібну позицію, у 2017 році після невдалих і затяжних переговорів з іншими партнерами партії все ж об’єднались.

Дізнавайтеся більше: Від мілітаризму до пацифізму: еволюція стратегічної культури ФРН

Утім, наразі соціал-демократи та блок ХДС/ХСС розглядають інші комбінації. Для обох бажаними коаліційними союзниками є «Зелені», які у свою чергу вирішать, з ким вести переговори, на партійному з’їзді 2 жовтня, та Вільна демократична партія, яка заявила, що надає перевагу консерваторам і «Зеленим», проте об’єднання з соціал-демократами й «Зеленими» теж не виключає.

Наразі є два коаліційні сценарії, адже комбінація соціал-демократів із блоком ХДС/ХСС малоймовірна. Перша – «світлофор», тобто червона СДПН, жовта Вільна демократична партія та «Зелені», які разом налічуватимуть 416 мандатів. Таку розстановку сил підтримало 55% опитаних німців, при цьому 62% хочуть бачити канцлером Шольца. Другий варіант – «Ямайка», тобто об’єднання ХДС/ХСС, ВДП та «Зелених», які зберуть 406 місць. Такий розклад сил підтримує 33% опитаних.

Не виключено, що переговори можуть затягнутись: у 2017 на формування коаліції пішло більше 5 місяців. Проте за жодного варіанту не варто очікувати суттєвих змін у зовнішній політиці, зокрема щодо ЄС, оскільки риторика партій є схожою, як і визначення головних проблем: кліматичні зміни, пандемія, тероризм, економічне відновлення. Щодо України, то вектор політики залишатиметься тим самим: хоч «Зелені» й виступають проти «Північного потоку-2» з екологічних міркувань, і СДПН, і християнські демократи підтримують запуск газопроводу як економічного проєкту.

Вас може зацікавити: «Північний потік-2»: добудувати неможливо зупинити

Висновок

Чергові вибори до Бундестагу 20-го скликання стали знаковими з багатьох причин. Уперше за довгий період чинний канцлер не подав свою кандидатуру на переобрання. Відсутність Меркель у списку ХДС не лише вдарила по рейтингах партії, а й поставила німців перед складним вибором, тож їхні симпатії раз у раз змінювались, про що свідчать ріст і падіння рейтингів політсил упродовж передвиборчих перегонів. Знову ж таки, уперше за останні роки за посаду канцлера боролись не двоє, а троє кандидатів.

У підсумку багаторічна найуспішніша партія, християнські демократи, показала найгірший за свою історію результат. Значною мірою невдача ХДС/ХСС пояснюється вибором «не того» кандидата в канцлери, адже німці, зокрема прихильники блоку, прагнули бачити його лідером Маркуса Зьодера, а не Арміна Лашета. Тож найбільше голосів набрав головний опонент в обличчі СДПН разом з Олафом Шольцом, віце-прем’єром та міністром фінансів у кабінеті Меркель, який зміцнив позиції на фоні падіння іміджу Лашета й отримав довіру народу завдяки оперативній та ефективній реакції на пандемію коронавірусу й прийняттю програм підтримки бізнесу.

Наразі обидва політики планують вести переговори про формування коаліції із «Зеленими», на перший погляд більш прихильними до СДПН, та Вільною демократичною партією, котра швидше підтримає ХДС/ХСС. Найбільш імовірним виглядає об’єднання зусиль СДПН, ВДП та «Зелених», що підтримують більшість громадян ФРН. Формування коаліції може затягнутись, а протягом цього часу Ангела Меркель продовжить виконувати обов’язки канцлера. Утім, суттєвих змін у зовнішній політиці Німеччини не очікується, адже риторика й пріоритети найбільших партій, СДПН і блоку ХДС/ХСС, вкрай схожі.

Авторка – Богдана Садомська, експертка з політики Німеччини Аналітичного центру ADASTRA

Якщо ця стаття була корисною для вас, ви можете подякувати нам за роботу на Patreon. Це мотивує нас готувати ще більше якісної аналітики про міжнародні відносини.