Проміжні вибори в США: що сталося з червоною хвилею?

На проміжних виборах до Конгресу США, як це зазвичай стається в американській політиці, перемагає партія, що є опозиційною до чинного президента. Ба більше, переважно вона це робить із суттєвим відривом. Винятком за останні 20 років були лише мідтермс 2002 року, коли республіканцям вдалося перемогти на тлі терактів 11 вересня, які об’єднали суспільство навколо президента Джорджа Буша-молодшого. Натомість, якщо відсутні потрясіння, що гуртують націю, то будь-який інший результат опозиційної партії, крім впевненої перемоги на виборах до Палати представників із різницею в кілька десятків місць та взяттям контролю над Сенатом, можна назвати провалом.

Тим більше, у нинішніх внутрішньополітичних умовах США, коли інфляція в країні досягла найвищих за 40 років показників, а рівень схвалення президента зберігається на рівні трохи вище 40%. Тож чому республіканці не досягли очікуваного багатьма успіху на цьогорічних перегонах? Що це означає для політичної кар’єри експрезидента Дональда Трампа та другої половини каденції чинного глави держави Джозефа Байдена? І, що не менш важливо, як цей результат вплине на рівень підтримки України з боку Сполучених Штатів? Розповідаємо в цьому матеріалі.

Куди поділася «червона хвиля»?

Станом на ранок 14.11 у низці округів досі триває підрахунок голосів до обох палат Конгресу, але вже зрозуміло, що республіканці не матимуть впевненої більшості в жодній із палат. Демократи перемогли в гонці до Сенату, уже здобувши 50 місць. У штаті Джорджія через специфіку виборчого законодавства 6 грудня відбудеться другий тур. У першому незначну перевагу здобув сенатор-демократ Рафаель Ворнок (49%), а його суперник республіканець Гершел Вокер (48%) отримав лише на 35 тисяч голосів менше. Тут представник «віслюків» теж має досить непогані шанси на збереження мандату, але навіть якщо цього не станеться, то при розподілі місць 50 на 50 вирішальним є голос спікера, посаду якого автоматично займає віцепрезидентка-демократка Камала Гарріс.

Дізнавайтеся більше: Проміжні вибори в США: чи вдасться «віслюкам» затримати «червону хвилю»?

Ситуація в Палаті представників не виглядає набагато краще для республіканців. Хоча тут переможець ще невизначений, однак фактичний підрахунок голосів показує лише невелику перевагу «слонів» (211 проти 206 мандатів). У 18 округах опрацювання результатів ще триває, а відрив одного претендента від іншого не дає змоги точно визначити, кому відійде місце в нижній палаті Конгресу. Однак, якщо переможуть ті кандидати, що лідирують станом на ранок 13.11, то Республіканська партія матиме 219 мандатів проти 216 у демократів, що фактично є провалом на тлі останніх передвиборчих прогнозів, які давали «червоним» 25 голосів переваги й упевнену більшість.

Крім того, не варто забувати, що Демократична партія все ще зберігає математичні шанси на перемогу на виборах до Палати представників, що на тлі минулорічної заяви лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна МакКарті про те, що його політсила може на цьому волевиявленні відбити в демократів 60 мандатів, виглядає як значний успіх «віслюків». Ба більше, «сині» зберегли контроль над усіма законодавчими палатами штатів, які вони мали до проміжних виборів. Це перший випадок, коли керівна партія не втратила жодного законодавчого органу штатів на проміжному волевиявленні з 1934 року.

Сенатор Кетрін Кортес Масто, чия перемога в Неваді забезпечила контроль демократів над Сенатом, з губернатором Стівом Сісолаком у ніч виборів. Anna Moneymaker/Getty Images

Республіканці мали всі умови для перемоги в цьогорічних виборчих перегонах: вищезгадані історичні тенденції, невблаганні до президентської партії (за винятком якогось потрясіння, що об’єднує націю навколо глави держави), невелику перевагу демократів в обох палатах Конгресу, важку економічну ситуацію з найвищою за 40 років інфляцією та перспективою рецесії, а також рейтинг схвалення Байдена на рівні трохи вище 40%, що є одним із найнижчих результатів президента на 2 рік перебування в Білому домі в новітній історії США. При цьому всьому Республіканська партія вже втратила шанси на відбиття Сенату, а демократи можуть навіть наростити там свою присутність, якщо переможуть у Джорджії 6 грудня. Перемога в нижній палаті висить на волосині, а слова МакКарті про відбиття 60 мандатів тепер звучать, як недоречний жарт. Чому так сталося?

Читайте також: Роль соціальних мереж на президентських виборах у США

Якщо треба одним словом розкрити це питання, то відповіддю на нього однозначно буде Трамп. Видання POLITICO зібрало кандидатів до обох палат Конгресу, які боролися на спірних округах і мали підтримку експрезидента. Варто підкреслити, що Трамп підтримав майже дві сотні претендентів, однак абсолютна більшість із них майже не мала шансів програти демократам у своїх «типово червоних» округах. Тому репрезентативною в питанні, чи допомагає підтримка Трампа, є саме низка спірних округів. Отже, двоє кандидатів у Сенат від спірних штатів, яких підтримав Трамп, програли. Йдеться про Блейка Мастерса в Арізоні та Мехмета Оза в Пенсильванії. Програш останнього дав демократам змогу відбити в опонентів одне місце у вищій палаті Конгресу, що в поєднанні зі збереженням своїх місць в інших штатах дозволяє президентській партії не перейматися другим туром у Джорджії, перемога в якому може стати для них лише приємним бонусом, а поразка не означатиме втрати контролю над Сенатом.

Кандидат у Сенат від Пенсильванії Мехмет Оз у супроводі колишнього президента Дональда Трампа виступає на передвиборчому мітингу в Ґрінсбурзі, Пенсильванія, 6 травня 2022 р. Gene J. Puskar/AP

Мехмет Оз був дивним кандидатом у сенатори від Пенсильванії, адже він проживає в Нью-Джерсі і здобув свою славу завдяки програмі на телебаченні, де просував сумнівні методи лікування. Суперник Оза, демократ Феттерман, був ослаблений інсультом, який пережив у травні. Це вплинуло на його непереконливий виступ на дебатах, за яким послідувало падіння рейтингів напередодні виборів. Якби на праймеріз у республіканців переміг хтось менш одіозний, ніж Оз, як-от Девід МакКормік, який був директором інвесткомпанії та заступником очільників Мінфіну й Мінторгівлі США, то шанси «червоних» зберегти своє місце в Сенаті були б вищими. При цьому на праймеріз МакКормік поступився Озу менш ніж тисячею голосів, найімовірніше, саме завдяки агітації Трампа за останнього.

Варто знати:  Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого дому

Серед важливих штатів, у яких кандидатів від «слонів» активно підтримував Трамп, є також Джорджія, де відбудеться другий тур. Однак команда республіканця Вокера вважала, що експрезиденту краще не з’являтися з агітацією в штаті напередодні волевиявлення, адже це могло б відштовхнути поміркованих виборців та жінок із передмістя, голоси яких є критично важливими для перемоги в Джорджії. Ба більше, партійні функціонери штату вважають, що оголошення президентської кампанії Трампа, яке, найімовірніше, він запланував на 15 листопада, може зашкодити Вокеру пройти до Сенату.

Кандидат від Демократичної партії США, сенатор Рафаель Ворнок, і кандидат від Республіканської партії в Сенат США Гершел Вокер. Bob Strong, Jonathan Ernst/Reuters

Серед тих, кому підтримка Трампа не зашкодила пройти до Сенату, варто згадати Рона Джонсона, який переміг із мінімальною перевагою в спірному штаті Вісконсін, Джеймса Д. Венса з Огайо, який, щоправда, вирішив не згадувати Трампа у своїй переможній промові, а також Теда Бадда з Північної Кароліни. Водночас важливо розуміти, що Огайо та Північна Кароліна є схильними до республіканців в останніх виборчих циклах, і ці штати не можна віднести до тих, де відбувається жорстка боротьба. Ще більш показовим став виступ підопічних експрезидента в перегонах до Палати представників. Тут, за даними POLITICO, жоден із його кандидатів не переміг округах, які є спірними, але порівняно схильними до демократів, а також у класичних спірних округах. Ба більше, «віслюкам» вдалося відбити третій округ у штаті Вашингтон, де представниця «синіх» Марі Г. Перес зуміла перемогти схваленого Трампом Джо Кента, тоді як на попередніх виборах до Палати представників претендент від республіканців здобув перевагу в 13%.

Більше на тему: Виборча система в США: чи справді кожен голос почуто?

Такі слабкі результати Республіканської партії пояснюються підтримкою Трампом невідповідних кандидатів, а також можливістю для демократів відвернути увагу від питань проблем з економікою, злочинністю та міграційною політикою, просуваючи риторику захисту демократії на тлі поширення Трампом теорій змови, зокрема щодо несправедливого підрахунку результатів виборів. Він, маючи прихильне ставлення 39% виборців, став центральною фігурою цієї кампанії і тим самим відлякав частину поміркованих громадян від голосування за республіканців.

Тому експрезидент зумів зробити те, чого демократи не досягли б самостійно, – зупинив червону хвилю, тобто перемогу кандидатів від Республіканської партії зі значною різницею в обох палатах Конгресу. Маючи свій Сенат та Палату представників із мінімальною більшістю «слонів» або ж узагалі без неї, президент Байден опиниться в набагато кращих умовах, ніж це передбачалося ще в переддень виборів. Якщо ж станеться «блакитне диво», і Конгрес повністю залишиться демократичним, то команда глави держави зможе продовжити реалізацію своєї політичної програми й покращить власні шанси на ще одну каденцію після 2024 року.

Чи це кінець Трампа?

Невтішні результати викликали шквал критики від впливових та відомих республіканців, які чекали на провал Трампа, щоби позбутися від його впливу на політсилу, а також від партійців, які ще донедавна ставилися до нього прихильно, але усвідомили його згубний вплив на партію. Серед тих, хто відкрито або опосередковано звинуватив Трампа в провальному виступі кандидатів від «слонів», є ексдержсекретар Майк Помпео, віцегубернатор штату Джорджія Джефф Дункан, конгресмен від Нью-Йорка Майкл Лоулер, ексспікер Палати представників Пол Раян. Крім того, серед тих, хто буде радий підтримати усунення Трампа з партії, є лідер республіканців у Сенаті Мітч МакКоннелл, який звинувачував експрезидента в підбурюванні до атаки на Капітолій 6 січня 2021 року. Натомість Трамп зараз намагається зібрати коаліцію сенаторів-республіканців, що має меті позбавити МакКоннелла посади, яку він обіймає із 2007 року.

Хоча критика експрезидента з боку партійців є рішучою і надходить із різних сторін, поки не можна остаточно поховати його політичне майбутнє, адже Трамп уже стикався з подібними хвилями негативу від політиків Республіканської партії у 2016 та 2021 роках, але потім зумів зібрати навколо себе консервативний електорат і втриматися в ролі фактичного лідера політсили. Водночас цього разу прореспубліканські виборці починають відвертатися від нього й надавати перевагу перспективному губернатору Флориди Рону ДеСантісу. В останньому опитуванні, що стосується підтримки кандидатів на президентських праймеріз 2024 в Республіканській партії ДеСантіс (42%) випередив Трампа (35%). Серед твердого електорату «червоних» Трамп має незначну перевагу (45% проти 43%), але серед більш поміркованих прореспубліканських виборців домінує чинний губернатор Флориди (45 проти 21%).

Губернатор Флориди Рон ДеСантіс розповідає про президента Дональда Трампа під час передвиборчого мітингу, 26 листопада 2019 р., у Санрайзі, штат Флорида. Brynn Anderson/AP

На тлі скандального Трампа ДеСантіс виглядає більш розсудливим консерватором, який здобув приголомшливу перемогу в губернаторській гонці у Флориді, випередивши свого суперника на 19,4% та відбивши одну з виборчих фортець демократів у штаті – округ Маямі-Дейд. Тому ДеСантіс будує собі солідний фундамент для ймовірного старту президентської кампанії, домінуючи в штаті, який вважається одним із найбільш спірних у США. Трамп також втрачає підтримку консервативних медіа.

Вас може зацікавити: Медіаринок США – невидиме поле битви всередині держави

Після його випаду в бік свого ймовірного суперника за номінацію від республіканців у 2024 році ДеСантіса, який він зробив напередодні проміжних виборів, Трамп отримав шквал критики від консервативних лідерів думок. Уже після усвідомлення слабкого результату «слонів» на листопадовому волевиявленні консервативна медіаімперія Руперта Мердока, до якої входять Fox News, The Wall Street Journal i The New York Post, почала просувати риторику, що республіканцям варто позбутися від токсичного експрезидента і зробити ставку на майбутнє в обличчі перспективного губернатора Флориди. Низка вищезгаданих чинників робить становище Трампа досить незавидним. Він, безумовно, надалі буде боротися за місце під політичним сонцем, однак ці вибори є потужним аргументом на підтвердження тези, що в експрезидента немає політичного майбутнього.

Позитивний сигнал для України

Слабкий результат трампістського крила республіканців на виборах є, безперечно, хорошою новиною для українців. Саме політики цього умовного об’єднання найбільше критикували великі, на їхню думку, об’єми допомоги Україні. Хоча за попередніми результатами найбільш близька до Трампа група конгресменів «кокус свободи» здобула вже 44 мандати в нижній палаті Конгресу, заводячи кілька нових членів, усе ж очікування щодо їхньої кількості були вищими. Крім того, якщо республіканці не зможуть здобути більшості або здобудуть її з мінімальною різницею, скептикам допомоги Україні в партії буде важко або майже неможливо блокувати нові пакети фінансової та військової підтримки. Однак існує ризик, що в умовах здобуття мінімальної більшості трампісти будуть вимагати від імовірного майбутнього спікера Палати представників Кевіна МакКарті виконання низки умов в обмін за підтримку його кандидатури на посаду спікера нижньої палати Конгресу.

Лідер меншості в Палаті представників Кевін Маккарті, штат Каліфорнія, прямує до свого офісу в оточенні репортерів, 12 травня 2022 р. J. Scott Applewhite/AP

Серед таких вимог може опинитися й контроль над порядком денним або блокування винесення на голосування низки питань, зокрема і щодо підтримки України. На щастя, «кокус свободи» не має альтернативного кандидата на посаду спікера палати, тому якщо трампісти будуть до останнього блокувати призначення МакКарті, представникам обох партій доведеться шукати компромісну фігуру, щоб помірковані крила двох політсил обрали голову Палати представників. Натомість, щоби повноцінно оцінити ризики щодо блокування «кокусом свободи» допомоги Україні, необхідно дочекатися остаточних підсумків виборів. Позитивним знаком для нас є також потужний результат поміркованих республіканців, які оцінюють чисельність своєї групи в приблизно 70 членів та збираються поборотися за важливі посади в Конгресі.

Дізнавайтеся більше: Американська допомога Україні: консенсусне рішення політичних еліт чи предмет дискусій?

Існує також загрози зліва, яка себе проявила незадовго до виборів, коли 30 лівих демократів із нижньої палати Конгресу направили Байдену листа, де закликали кардинально переглянути стратегію щодо війни в Україні та залучити більше дипломатичних інструментів для припинення конфлікту, включно з прямими переговорами з росією. Щоправда, потім голова лівого крила Демократичної партії Праміла Джаяпал заявила, що вони відкликають свій цей лист, адже «він був складений кілька місяців тому й оприлюднений персоналом без перевірки».

У такий спосіб ліві «віслюки» проявили гнучкість і змінили офіційну позицію, ймовірно, після рекомендацій із боку Білого дому або керівництва партії на тлі передвиборчих ризиків. Хоча за попередніми результатами найрадикальніша частина лівого крила демократів збільшує свою кількість із 6 до 10 представників, однак загальні тенденції свідчать про кращі результати більш поміркованих «віслюків». Перемоги менш радикальних кандидатів в обох партіях є позитивним аспектом цих виборів для України, адже такі політики мають схильність до просування сильної позиції Штатів на міжнародній арені, яка здебільшого пов’язана з підтримкою нашої держави в боротьбі з агресією рф.

Висновки

Незважаючи на відсутність остаточних результатів, ці вибори вже стали одними з найбільш помітних в історії, адже опозиційна партія, попри зручні для себе умови, не здобула впевненої перемоги й поки зберігає математичні шанси втратити все. Головною причиною невдач республіканців на проміжних виборах став експрезидент Трамп, який зробив себе однією з головних постатей кампанії і своєю токсичною риторикою відлякував поміркованих виборців, даючи демократам змогу переводити дискусію в більш зручне для себе русло «боротьби за демократію».

Крім того, Трамп підтримав низку потенційно більш слабких кандидатів на праймеріз всередині партії, багато з яких потім програли «синім» у фінальній стадії волевиявлення, іноді віддаючи навіть «традиційно червоні» округи. Провал «слонів» на виборах дав скептичним щодо Трампа партійцям змогу розпочати відкриту боротьбу проти нього, на тлі якої посилися нова республіканська зірка – губернатор Флориди Рон ДеСантіс, який вже має підтримку значної частини електорату й потужних консервативних медіа. Успіх демократів дає певне полегшення президенту Джо Байдену, який отримав для себе зручнішу, ніж очікувалося, ситуацію на 2 наступні роки першої каденції.

У питанні допомоги Україні результати виборів також можна сприймати радше позитивно. Залишається ризик того, що в разі перемоги республіканців у нижній палаті Конгресу, трампісти можуть вимагати для себе поступок в обмін за підтримку тієї чи іншої кандидатури на посаду спікера Палати представників. Серед цих поступок може опинитися контроль над порядком денним, який може вилитися в блокування пакетів допомоги, однак цей сценарій наразі не є базовим, а для більшої ясності треба зачекати на остаточні результати виборів. Натомість позитивною тенденцією для України є посилення поміркованих крил обох партій, які більш схильні до широкої підтримки нашої держави в боротьбі з агресією рф.

Автор – Мирослав Станішевський, експерт з політики США Аналітичного центру ADASTRA

Ставайте патроном ADASTRA, цим ви робите свій внесок у розвиток вітчизняної аналітики!