Внутрішня і зовнішня політика Бразилії за президентства Болсонару
Хоч Бразилія і вважається найбільшою економікою Латинської Америки, входить до БРІКС та претендує на членство в ОЕСР, уже впродовж 7 років країна перебуває в стані економічної рецесії. А у 2019 році вона зіткнулася з новим викликом – приходом до влади консервативного та досить контроверсійного політика Жаїра Болсонару. Здобутки та провали чинного президента Бразилії розбираємо в актуальному матеріалі.
Федеративна Республіка Бразилія – це президентська республіка, де глава держави водночас є очільником уряду. 1 січня 2019 року 38-м президентом став Жаїр Болсонару – представник Соціал-ліберальної партії (PSL). Він обійматиме свою посаду до 1 січня 2023 року, а наступні загальні вибори відбудуться вже на початку жовтня 2022 року.
На момент обрання Болсонару президентом Бразилія мала не найкращу політичну ситуацію. По-перше, варто було відновити довіру населення країни та міжнародної спільноти до політичної еліти країни з огляду на те, що економічні реформи попереднього глави держави Мішеля Темера були невдалими, а проти нього відкрили кримінальне провадження та двічі спробували запустити процес імпічменту. Усе закінчилося тим, що станом на червень 2018 р. 82% громадян несхвально ставилося до президентства Темера.
По-друге, ще з 2014 року Бразилія перебуває в стані економічного спаду. Це було спричинено великими урядовими витратами на соціальну сферу, нездатністю приборкати інфляцію, падінням світових цін на нафту, а також великою вартістю проведення Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Ще під час своєї передвиборчої кампанії Жаїр Болсонару робив великий акцент на економічній складовій, боротьбі з корупцією та широкомасштабних реформах. Про те, що з цього йому вдалось реалізувати, говоритимемо далі.
Економічні реформи
У тому, що стосується економіки, Жаїр Болсонару має досить лібральний підхід і виступає за менше втручання держави. За його каденції на посаду міністра економіки було призначено людину зі схожими переконаннями – Пауло Гуедеша. Саме під керівництвом останнього в Бразилії було заплановано низку необхідних економічних реформ, адже у 2018 році ВВП країни скоротився майже на 22% у порівнянні з 2014 роком.
Жаїр Болсонару разом із міністром економіки Пауло Гуедешом. Sergio Lima/AFP
Пенсійна реформа: : її намагалися провести ще попередні президенти, проте саме Болсонару це вдалося в жовтні 2019 р. Вона полягає насамперед у тому, що пенсійний вік для бразильців було значно підвищено: 65 для чоловіків та 56 для жінок (з 56-ти та 53-ох відповідно). Чому це настільки важливо? У такий спосіб уряд Бразилії знайшов можливість значно скоротити соціальні витрати (які у 2018 році складали 44% від загальної суми витрат федерального уряду) і, як наслідок, зменшити фінансовий дефіцит.
Окрім того, від її успішного проведення залежало те, чи повернеться довіра іноземних інвесторів до бразильської економіки. Згідно з прогнозами, пенсійна реформа дасть змогу заощадити 800 млрд реалів (або ж 194 млрд дол.) упродовж наступного десятиріччя. Тому з економічної точки зору реформу можна вважати найбільшим досягненням Болсонару. Проте варто врахувати, що думки населення з цього приводу розкололися: станом на липень 2019 р. приблизно 47% громадян було за, а 43 % – проти реформи.
Приватизація: іншим кроком Гуедеша до вирішення економічних проблем стала приватизація низки великих державних компаній (зокрема у сфері енергетики, транспорту та виробничої інфраструктури), адже, на його думку, багато з них (як от Petrobras або Eletrobras) мають неефективне та корумповане керівництво. Водночас Болсонару не хотів продавати частки цих компаній іноземним інвесторам (з Китаю в тому числі), адже в такий спосіб, переконаний він, «продаватиме Бразилію».
Більше за темою: Порочне коло Аргентини: між дефолтами та популізмом
Загалом реформа виявилася досить ефективною, адже за перші 9 місяців від початку її проведення вдалося виручити 23,5 млрд дол. Уряд і далі розробляє нові проєкти приватизації: так, у першому кварталі 2022 року на аукціон планують виставити компанію Eletrobras, а нещодавно Болсонару заявив про бажання продати урядові акції в Petrobras, адже це дасть владі змогу одержати кошти для фінансування соціальних програм під час COVID-19 та зняти із себе звинувачення в підвищенні цін на бензин.
Податкова реформа: Болсонару підтримує ідею значного зниження податку на прибуток підприємств та фізичних осіб. Окрім того, він планує спростити систему виплати податків підприємцями, яка є забюрократизованою та займає багато часу (приблизно 1500 годин на рік у 2019 р.). Президент переконаний, що це допоможе збільшити кількість корпоративних інвестицій, а також створить тисячі нових робочих місць. Серед нещодавніх пропозицій щодо реформи також фігурує зниження податку на прибуток для середнього класу.
Насамкінець у лютому 2021 року Конгрес ухвалив закон, яким надав Центральному банку країни автономію від уряду для того, щоби знизити ризик політичного втручання в монетарну політику та підвищити його репутацію серед іноземних інвесторів.
Консервативний бік політики Болсонару
Жаїр Болсонару має досить консервативні соціальні погляди, стосовно яких навіть вживають термін «болсонаризм». Так, він вороже ставиться до чорношкірого населення Бразилії, ЛГБТ-спільноти та прав жінок, а також вважає за взірець державного устрою модель військової диктатури, яка панувала в країні у 1964–1985 рр. Позначилося правління Болсонару й утисками корінного населення: у червні 2021 р. було прийнято Білль PL 490, згідно з яким усі представники корінних народів, які не перебували на «своїй території» до 1988 року, втрачають права на ці території. Цей білль вважається найбільшим порушенням вольностей корінного населення з часів прийняття Конституції 1988 року.
Загалом, в останні роки консервативні настрої досить стрімко поширюються серед бразильського народу. Це відбувається, по-перше, через розчарування колишніми лівими урядами під керівництвом Луїза Інасіо Лули да Сілви (2003-2010) та Ділми Русеф (2011-2016), а по-друге, внаслідок зростання популярності Євангелістської церкви, яка пропагує традиційні сімейні цінності та підтримує чинного президента (прогнозується, що до 2032 року вона матимуть більше вірян, ніж Католицька церква).
Читайте також: Стратегічна культура Бразилії: найпотужніша країна континенту в руках військових і дипломатів
Проте особливої уваги в цьому сенсі заслуговує його екологічна політика. Якщо коротко, то обираючи між захистом довкілля та економічними вигодами, президент завжди надає перевагу останньому. Упродовж першого року перебування на посаді він встиг ліквідувати підрозділ Міністерства закордонних справ зі зміни клімату, відмовитися від проведення Кліматичної конференції COP25 у 2019 році та пригрозити міжнародній спільноті, що Бразилія вийде з Паризької угоди 2015 року зі зміни клімату.
Жаїр Болсонару під час виступу на 76 сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк, США, вересень 2021 р. Eduardo Munoz/Reuters
Окрім цього, погіршився моніторинг вирубки лісів. За президентства Болсонару проблеми дефорестації та пожеж в амазонських лісах загострилася. Зокрема, у липні 2021 року Конгрес намагався прийняти закон, який легітимізує всі земельні володіння, які було отримано до 2014 року внаслідок незаконного захоплення або вирубки лісових угідь. По-друге, були послаблені стандарти оцінювання впливу дефорестації на довкілля. По-третє, економічна вигода від вирубки лісів під сільськогосподарські угіддя перевищує екологічні міркування.
Проти такої політики Болсонару виступає корінне населення, що проживає на території амазонських лісів, а також міжнародна спільнота. Так, супермаркети та фінансові організації в Сполученому Королівстві, Норвегії, Німеччині, Франції та Австралії погрожують відмовитися від бразильських продуктів, якщо їхнє постачання передбачає вирубку лісів. Намір прийняти аналогічний закон на днях озвучив і Європейський Союз. Антиекологічну політику бразильського уряду також засудили Джо Байден та Еммануель Макрон. Болсонару, здебільшого, ігнорує ці попередження. І хоча під час промови в Генеральній Асамблеї ООН 21 вересня 2021 року президент пообіцяв покінчити з незаконною вирубкою лісів, вірогідність того, що він її виконає є невисокою.
Реакція президента на COVID-19
Політику Болсонару щодо врегулювання коронакризи вважають справжньою катастрофою, адже від початку пандемії в країні померло 611 тис. людей (більші цифри спостерігаються лише в США).
Багато в чому така ситуація стала можливою через ковід-дисидентство на початку пандемії самого президента. Це проявлялося в тому, що він використовував свої повноваження для фальсифікації даних Міністерства охорони здоров’я щодо поширення вірусу, закупівлі вакцин та клінічних протоколів. По-друге, він відмовився виконувати рекомендації ВООЗ, був противником соціальної дистанції, а в липні 2020 року висунув вето проти впровадження положення про обов’язкове носіння масок у церквах та в’язницях. По-третє, він дозволив багатьом закладам залишатися відчиненими, віднісши їх до категорії закладів першої необхідності (наприклад, спа-салони та спортивні зали).
Протилежна історія зі Старого Світу: Рятівне коло для Меркель: як пандемія допомогла відновити довіру до канцлерки ФРН
До всього, глава держави пропагував лікування від COVID-19 неперевіреними медичними засобами, зокрема, гідроксихлорохіном (яким лікують малярію). Унаслідок постачання цих медикаментів до штату Амазонас у січні 2021 року багато хворих у лікарнях померли; схожа ситуація трапилася з корінним населенням Бразилії, яке отримало неперевірені ліки. Навіть після того як Болсонару сам захворів на COVID-19 у липні 2020 р., він не змінив своєї позиції та лікувався вищезгаданим гідроксихлорохіном.
Саме тому 20 жовтня 2021 року вийшов звіт Конгресу на приблизно 1200 сторінок, у якому Болсонару визнали винуватцем смертей 600 тис. бразильців. У попередньому варіанті документу також містилося звинувачення в порушенні прав корінного населення, яке є однією з найбільш незахищених груп через низький доступ до лікарень та найвищі рейтинги недоїдання та анемії, що підвищує ризик смерті від COVID-19; з остаточної версії звіту це положення було викреслено. Врешті-решт, було навіть рекомендовано звинуватити Болсонару в «злочинах проти людяності».
Протести проти неефективної політики Болсонару щодо боротьби з COVID-19. Joedson Alves/EPA-EFE
Щодо вакцинації, то тут теж не обійшлося без скандалів, на цей раз корупційних. Так, у лютому 2021 року Міністерство охорони здоров’я уклало угоду з індійською компанією «Bharat Biotech» про закупівлю 20 млн доз вакцини Covaxin, проте за цінами, які на 50% перевищували ринкову вартість. Окрім цього, було викрито інформацію, що один із чиновників Міністерства охорони здоров’я вимагав хабар у розмірі 1 дол. за кожну дозу вакцини AstraZeneca під час переговорів щодо її закупівлі з іншою бразильською компанією. Через скандал із вакцинами Болсонару звинувачують у корупції, а проти нього відбулася низка демонстрацій населення (як от протести 3 липня в багатьох містах Бразилії).
До неефективної політики врегулювання COVID-19 варто додати кризу в Міністерстві охорони здоров’я: за пів року в ньому змінилося три міністри, один із яких, Едуардо Пацуелло, був військовим та не мав жодної медичної освіти, а інший, Нельсон Тейч, звільнився через незгоду із заходами президента щодо пандемії. Саме ці помилки Болсонару були одним із найважливіших чинників значного падіння його популярності серед населення Бразилії: у червні 51% громадян не схвалювали дії президента та його уряду.
Американський вектор зовнішньої політики
Загалом, зовнішня політика Жаїра Болсонару стоїть на «трьох китах»: антиглобалізмі, антикомунізмі та копіюванні методів Дональда Трампа. Найкраще ці патерни прослідковуються в його відносинах зі США.
Так, одним із перших державних візитів Болсонару став візит до Вашингтона. Ще під час своєї передвиборчої кампанії він неодноразово обіцяв зміцнити двосторонні відносини у сфері оборони. Окрім того, Болсонару захоплювався Трампом: це простежувалося від його виступів, коли бразильський президент намагався копіювати жести, міміку та фрази свого американського колеги до узгодження зовнішньої політики в багатьох питаннях. Мова йдеться про підтримку Бразилією рішення США вийти з Угоди про ядерну зброю Ірану та Паризької угоди 2015 р. та схожому підході до екологічних проблем: наприклад, Болсонару вважає, що тривога щодо глобального потепління – це всього лиш конспірологічна теорія, придумана прибічниками марксизму.
Цікаво знати: Трамп-2024: чи можливе повернення 45-го президента США до Білого Дому?
Слідом за Вашингтоном Бразиліа також оголосила про переміщення свого посольства в Ізраїлі до Єрусалима; натомість, щодо Палестини президент Бразилії висловився таким чином: «Чи є Палестина країною? Палестина – не країна, тому тут не повинно бути посольства. Ви не ведете переговори з терористами». У такий спосіб він відмовився від рішення про існування двох держав, яке його попередники підтримували впродовж десятиріччя. Через його наслідування попереднього президента США Болсонару навіть назвали «тропічним Трампом».
Жаїр Болсонару та Дональд Трамп обмінюються футболками. Brendan Smialowski/AFP
З іншого боку, зближення двох країн пояснюється і прагматичними інтересами. Так, Вашингтон пообіцяв відкрити ринки для імпорту яловичини з Бразилії та підтримав прагнення країни приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – клубу найбагатших країн світу. Болсонару також хоче розвивати двосторонню торгівлю: на сьогодні США є другим за обсягом торговельним партнером Бразилії (у 2019 році вона складала 104,3 млрд дол.).
З приходом до влади Джо Байдена ситуація ускладнилася: Болсонару впродовж тижнів не визнавав результатів виборів у США, а в подальшому зіткнувся з критикою нового президента щодо свого небажання вирішувати глобальні екологічні проблеми. Байден погрожує, що якщо Болсонару буде й далі ігнорувати проблему дефорестації амазонських лісів, то США не буде розвивати відносини з його країною. У цьому його підтримала низка бразильських та американських знаменитостей.
Наразі ключовою метою Вашингтона є перетворення Бразилії на регіонального лідера у питанні боротьби зі зміною клімату. Тому саме ефективність політики бразильського президента в цьому напрямку впливатиме на рівень довіри Білого дому до Бразиліа. З одного боку, Болсонару розуміє важливість хороших відносин зі США і під час віртуального саміту щодо кліматичних питань, організованого Вашингтоном у квітні 2021 року він запевнив Байдена, що готовий взятися за вирішення проблеми дефорестації. З іншого боку, президент Бразилії звинувачує свого американського колегу у «відхиленні до лівих» та занадто великій зацикленості на питаннях довкілля.
Дізнавайтеся більше: Камала Гарріс – кандидатка від демократів 2024?
Окрім того, нещодавно Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван надіслав Болсонару вимогу не намагатися зіпсувати наступні президентські вибори у Бразилії, що відображає недовіру адміністрації Байдена до бразильського глави держави. А у жовтні 2021 року 64 представники Конгресу США закликали Байдена звернути увагу на такі «злочини» Болсонару, як порушення людських та соціальних прав бразильських громадян, спроба послаблення демократичних інститутів, фальсифікація виборів і поширення корупції. Саме тому не слід надавати Бразилії статусу головного союзника Вашингтона поза НАТО.
Таким чином, наразі відносини між Болсонару та Байденом можна назвати достатньо напруженими через ідеологічну різницю у поглядах, а також глибокі розходження щодо кліматичних проблем та питань демократії. Проте водночас обоє лідерів розуміють важливість нормалізації відносин. Так, ще в січні 2021 року Болсонару надіслав Байдену листа з пропозицією укласти угоду про зону вільної торгівлі.
Непрості взаємини з Китаєм
З моменту вступу на посаду Жаїр Болсонару балансує між двома напрямами: проамериканським вектором, який передбачає критику Китаю, та важливістю торговельних зв’язків із Пекіном.
Щодо першого, то в лютому 2018 року, коли Болсонару, ще не будучи президентом, здійснив візит до Азії, то на противагу КНР, він відвідав Тайвань. Під час передвиборчої кампанії він теж підтримував антикитайську риторику: «Китай не купує в Бразилії, Китай купує Бразилію». Виробничий сектор та націоналісти також критикують партнерство з Пекіном, адже продукція останніх складає серйозну конкуренцію місцевій, натомість ринки Китаю є не настільки відкритими для багатьох бразильських товарів.
Жаїр Болсонару разом з лідером КНР Сі Цзіньпінем. Adriano Machado/Reuters
З іншого боку, сільськогосподарський сектор підтримує розвиток партнерства з КНР, адже країна є великим споживачем його продукції. Та й загалом, саме Китай, а не США залишається найбільшим торговельним партнером Бразилії ще з 2009 року. У 2020 році третина бразильського експорту на суму 100 млрд дол. була відправлена до КНР. У 2019 році Болсонару здійснив державний візит до Пекіна та прийняв саміт БРІКС у місті Бразиліа (група, до якої входять обидві країни). У листопаді 2020 року Бразилія також приєдналася до Азійського банку інфраструктурних інвестицій. Насамкінець федеральний уряд значно покладається на поставки китайських вакцин, у тому числі активних інгредієнтів для виробництва вакцин CoronaVac та AstraZeneca. Отже, попри ідеологічні переконання Болсонару, Китай та Бразилія не мають наміру зменшувати обсяги взаємної торгівлі.
Регіональна політика
На відміну від своїх попередників, Болсонару відійшов від обов’язку підтримання хороших відносин із лівими урядами країн Латинської Америки. Насамперед, він змінив напрям відносин із Венесуелою. Після свого обрання президент зробив багато чого для ізоляції Каракаса. Наприклад, на інавгурацію Болсонару 1 січня 2019 року були запрошені політичні лідери всіх держав регіону, окрім Венесуели та Куби. Того ж місяця разом зі США та країнами-учасницями Групи Ліма він визнав Хуана Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели.
Жаїр Болсонару виступає поруч із Хуаном Гуайдо у лютому 2019 р. у президентському палаці Планальто в м. Бразиліа, Бразилія. Joedson Alves/EPA-EFE
Іноді Болсонару вдавався до радикальних дій. Зокрема в березні 2019 року з Каракаса було відкликано дипломатичну місію Бразилії. Президент також спробував домогтися висилки 30 дипломатів та консульського корпусу Венесуели зі своєї країни у квітні 2020 року, проте його ініціативу було заблоковано рішенням Верховного суду. Отже, бразильсько-венесуельські відносини залишаються напруженими через радикальні ідеологічні протиріччя між обома президентами. Водночас Ніколас Мадуро намагається здобути прихильність Болсонару: наприклад, у січні 2021 року він надіслав до Бразилії шість вантажівок з оксигеном для лікування хворих від COVID-19 (попри те, що ситуація у Венесуелі теж була напруженою).
Детальніше про проблему: Венесуельська криза: внутрішні причини та інтереси зовнішніх акторів
Схожа ситуація й щодо ставлення Болсонару до чинного президента Аргентини Альберто Фернандеса – представника лівої популістської партії Frente de Todos. Тим не менш, обидві країни розуміють важливість збереження хороших торговельних відносин. До того ж, наразі між Бразиліа та Буенос-Айресом тривають переговори щодо спорудження газопроводу від родовища газу Вака Муерта, що розташоване на півночі Аргентини. Завдяки цьому Бразилія зможе потенційно зменшити ціни на закупівлю газу.
Болсонару досить скептично ставиться до ролі МЕРКОСУР – економічного союзу, до якого сьогодні входять Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай. Він вважає, що такі багатосторонні пакти обмежують і заважають Бразилії повністю розкрити свій потенціал. Президент також переконаний, що в об’єднанні переважають ліві політичні погляди. З іншого боку, Болсонару вказує на неефективність МЕРКОСУР та необхідність його реформування: внутрішню реорганізацію, зменшення тарифів та досягнення політичної нейтральності.
Читайте також: Особливості зовнішньої політики Аргентини у ХХІ сторіччі
Політик пообіцяв спільно з колишнім президентом Аргентини Мауріціо Макрі (який є його ідеологічним прибічником) підтримати реформи в МЕРКОСУР. Проте цілком зрозуміло, що з обранням у ролі глави Аргентини Альберто Фернандеса цей процес сповільниться. Об’єднання могло б також довести свою ефективність у разі підписання вигідної торговельної угоди з ЄС, про яку вже довго ведуться переговори. Проте багато європейських країн вагаються з її ухваленням через політику Болсонару щодо амазонських лісів.
Післямова
Отже, хоч Жаїру Болсонару і вдалося провести низку вдалих та довгоочікуваних економічних реформ, консервативна й часто популістська політика чинного президента призвела до зниження його популярності як на національному, так і на міжнародному рівнях. На сьогодні прогнозують, що вірогідність його перемоги на виборах 2022 року є низькою.
Основною проблемою Болсонару є небажання відмовитися від власних націоналістичних переконань, навіть якщо вони шкодять веденню цілісної політики всередині держави та авторитету Бразилії на міжнародному рівні. Його політика щодо довкілля загрожує поступовою міжнародною ізоляцією держави, а надмірна відданість своїй політичній ідеології створює додаткові проблеми у відносинах із такими важливими торговельними партнерами акторами, як США та КНР.
Тому, якщо Болсонару прагне відновити авторитет та довіру до свого уряду, йому надзвичайно важливо навчитися легше та швидше йти на компроміс зі своїми партнерами та нарешті зрозуміти важливість та неуникність процесу глобалізації для своєї країни.
Авторка – Ольга Бикова, експертка з Латинської Америки Аналітичного центру ADASTRA
Цей матеріал був корисним для вас? Тоді підтримайте нас на Patreon! Так ви допомагаєте розвитку вітчизняної аналітики.