PER ASPERA – AD ASTRA I THINK TANK

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

Як президентські вибори 2021 року змінили політичний ландшафт Еквадору

Як президентські вибори 2021 року змінили політичний ландшафт Еквадору

24 травня 2021 р. новим президентом Еквадору став Гільєрмо Лассо, який поклав край п’ятнадцятирічному перебуванню при владі представників «корреїзму» – політичної течії, яка домінувала в цій латиноамериканській країні від початку століття. Проте завдяки чому Лассо зміг досягти успіху та як його уряд, скований конфронтацією з парламентом, наразі справляється з актуальними викликами, що стоять перед країною, розповідаємо в актуальному матеріалі.

У другому турі президентських виборів в Еквадорі, який відбувся 11 квітня 2021 р., перемогу здобув Гільєрмо Лассо – кандидат від опозиційної партії CREO (Creando Oportunidades – «Створюючи можливості»). Його головним опонентом виступав Андрес Араус – представник владної політсили Unión por la Esperanza («Союз за надію»). Політичний рух, який виставив кандидатуру Арауса, було започатковано ще у 2000-х рр. однією з найбільш впливових фігур в еквадорській політиці останніх двадцяти років – Рафаелем Корреа, який із 2007 по 2017 рр. двічі обіймав посаду президента цієї країни. Саме за прізвищем цього діяча й було названо течію «корреїзм». У чому ж полягає її специфіка, та що спричинило поразку цієї ідеології на останніх виборах – розбиратимемося далі.

Корреїзм: від злету до падіння

Загалом корреїзм можна охарактеризувати як «соціалізм у ХХІ столітті»: у внутрішній політиці течії притаманні розширення соціальних програм, збільшення податкового тиску, втручання держави в економіку тощо, а в зовнішній – «боліваріанізм», що виражається в кооперації з латиноамериканськими країнами, протистоянні Заходу, зокрема США, та міжнародним організаціям, насамперед МВФ.

Рафаель Корреа в парламенті Еквадору. 2010 р. Asamblea Nacional del Ecuador

На перший погляд часи президентства Корреа були доволі успішними для Еквадору. За 2007-2017 рр. у країні на третину знизився відсоток бідності й практично вдвічі зменшилася кількість людей, що жили в умовах крайніх злиднів. Еквадор перетворився на одну з найбільш безпечних держав регіону. Проте це десятиліття також характеризувалося зростанням корупції у вищих ешелонах влади й утисками свободи слова. Попри зазначені проблеми, у середині 2010-х рр. імідж Корреа та його політичної сили, яка тоді мала назву Alianza País («Альянс країна»), загалом залишався доволі позитивним.

На президентських виборах 2017 р. спадщина десятиліття перебування Корреа при владі забезпечила суттєву електоральну підтримку його «спадкоємцю» – Леніну Морено, який обіймав посаду віцепрезидента Еквадору у 2007-2013 рр. Але вже за часів правління Леніна Морено між ним та Рафаелем Корреа стався особистий конфлікт. Врешті-решт, Корреа звинуватив Морено в зраді принципів корреїзму та став його доволі жорстко критикувати. І хоча між Корреа та Морено відбувся розкол, а їхня політика в певних аспектах відрізнялася одне від одної, останній усе одно продовжував сприйматися як корреїст.

Більше за темою: Новий президент для Перу: чи вийде країна з політичної кризи?

Друга половина 2010-х рр. була дуже невдалою для влади Еквадору. Стрімке падіння цін на нафту, яка приносить до 30% бюджетних надходжень у цій країні, означало нездатність продовжувати соціальні програми, започатковані ще у 2000-х рр. Пандемія коронавірусу також стала дуже складним викликом для Еквадору, який, попри свої відносно невеликі розміри та кількість населення, на момент виборів займав п’яте місце в Латинській Америці за кількістю хворих на COVID-19. Уряд Морено був змушений проводити численні економічні реформи, які були непопулярні серед населення, що, зрештою, спровокувало масштабні вуличні протести. У результаті збігу вищезгаданих обставин на момент проведення чергових президентських виборів в Еквадорі у 2021 р. Ленін Морено мав один із найнижчих рейтингів підтримки в історії цієї країни.

Рафаель Корреа (ліворуч) вітає нового президента Еквадору – Леніна Морено (праворуч). 2017 р. Rodrigo Buendi/AFP

Водночас у 2019 р. в Еквадорі розпочався масштабний судовий процес проти Рафаеля Корреа та членів його уряду, який отримав назву Sobornos 2012-2016 («Хабарі 2012-2016»). Проти колишнього президента та низки ексміністрів було висунуто звинувачення у відмиванні грошей, корупції та лобізмі інтересів іноземних компаній. Корреа та його найближчі соратники були змушені втекти з держави, декількох міністрів було засуджено до різних термінів тюремного покарання, тоді як більшість фігурантів справи досі перебуває під слідством. Це розслідування стало відчутним ударом по популярності корреїстів і значно знизило рейтинг їхньої підтримки. Багато в чому це сталося через популізм самого Корреа, який позиціонував себе як антагоніста корумпованим елітам.

Головні конкуренти на виборах 2021 р.

За умов занадто низьких рейтингів Леніна Морено, на виборах 2021 р. корреїсти вирішили не висувати колишнього 46-го президента Еквадору на другий термін. Натомість кандидатом у президенти від цієї політичної сили став Андрес Араус – міністр освіти часів другої каденції Корреа (2013-2017 рр.). Політик не був фігурантом антикорупційних розслідувань, а тому мав чисту репутацію.

Андрес Араус під час передвиборчої кампанії. Березень 2021 р. Hamilton Lopez/Agencia Press South

У своїй передвиборчій програмі Араус представив соціальний та економічний курс, що йшов урозріз із тим, що провадився за часів Леніна Морено («зрадника корреїзму»), багато в чому повторюючи політику Рафаеля Корреа. Так, Араус обіцяв роздати по 1000 дол. США для мільйона найбідніших родин Еквадору, створити 800 тис. робочих місць завдяки розширенню державного сектору та субвенцій із бюджету для приватних підприємців, а також переглянути відносини з МВФ. Головними опонентами Арауса на виборах 2021 р. стали двоє абсолютно протилежних політиків – Гільєрмо Лассо та Яку Перес.

Гільєрмо Лассо – ветеран президентських виборів

На відміну від Андреса Арауса, Лассо практично не мав досвіду в державній службі. Його найбільшим досягненням у цій галузі було перебування впродовж одного місяця на посаді міністра фінансів у далекому 1999 р. Головною сферою інтересів Гільєрмо Лассо була банківська справа. Упродовж п’ятнадцяти років він обіймав посаду виконавчого директора одного з найбільших банків Еквадору – Banco Guayaquil (Банк «Гуаякіль», названий за другим найбільшим містом країни).

 Гільєрмо Лассо. 2020 р. Jose Joachim/EFE

До виборів 2021 р. Лассо двічі балотувався в президенти Еквадору й двічі займав друге місце – у 2013 та 2017 рр. І якщо у 2013 р. Рафаель Корреа зміг набрати більше 50% голосів у першому турі виборів і другий навіть не проводився, то наступного разу Лассо поступився Леніну Морено всього на 3% голосів. Таким чином, у 2021 р. Гільєрмо Лассо був уже доволі відомою фігурою в політичному житті Еквадору та мав значні шанси на успіх. Загалом цей кандидат сприймався як консервативний правоцентрист, який виступав за більш жорстку монетарну політику, профіцитний бюджет і зменшення податкового тиску та ролі держави в економіці.

Яку Перес та рух «Пачакутік»

Третьою великою політсилою, яка взяла участь у президентських виборах 2021 р., став рух Pachakutik («Пачакутик», що з мови кечуа означає «переродження»), який висунув кандидатуру Яку Переса. Ця партія виступає за захист прав корінних народів Латинської Америки. У традиційних політичних координатах «Пачакутік» можна віднести до лівого крила, причому його характерною рисою є увага до питань екології. Яку Перес, представник цієї партії на виборах 2021 р., починав свою політичну кар’єру саме як екологічний активіст. Значною мірою зростанню його авторитету в еквадорському суспільстві сприяло те, що Перес очолив низку протестів у всій країні в середині 2010-х.

Яку Перес. На задньому плані прапор руху «Пачакутік», 17 лютого 2021 р. EPA

На виборах 2021 р. програма Яку Переса передбачала значні державні інвестиції в агросектор, зокрема пільговий продаж землі найбіднішим фермерським родинам, покращення іригаційних систем та створення державних підприємств з обробки сільськогосподарської продукції. Також планувалося знизити ціни на базові продукти харчування, обмежити виплату «несправедливих» боргів Еквадору, заборонити видобуток корисних копалин у природоохоронних територіях, збільшити інвестиції у сферу охорони здоров’я та реформувати систему державних закупівель на протекціоністських засадах.

Перший тур виборів

У першому турі президентських виборів в Еквадорі 2021 р. перемогу зі значним відривом здобув Андрес Араус, чому значною мірою сприяла підтримка експрезидента Рафаеля Корреа, який агітував з-за кордону й зміг активізувати своїх прихильників на користь кандидата з власної політичної сили. З особливим драматизмом розвивалася боротьба між Яку Пересом та Гільєрмо Лассо, оскільки під час процесу підрахунку голосів обидва кандидати почергово займали друге місце в цьому турі виборів. Зрештою, перевагу здобув Гільєрмо Лассо, випередивши Яку Переса приблизно на 35 тис. голосів, або ж 0,4%. Таким чином у другий тур пройшли Андрес Араус та Гільєрмо Лассо.

Вас може зацікавити: Міграційні кризи в Латинській Америці: причини, тенденції, наслідки

Яку Перес був незадоволений таким розвитком подій і намагався оскаржити результати голосування, вимагаючи перерахунку голосів. Більшість його клопотань були визнані безпідставними, тому представник руху «Пачакутік» заявив про фальсифікацію виборів і закликав своїх прихильників ігнорувати другий тур. Доволі цікавим є те, що під час політичної кампанії 2017 р. Яку Перес закликав виборців підтримати Гільєрмо Лассо, який того разу не складав конкуренції руху «Пачакутік» та в другому турі протистояв корреїсту Леніну Морено.

Якщо подивитися на регіональну специфіку першого туру, то варто зазначити, що вона показала чіткий електоральний розподіл в Еквадорі. У західній приморській частині країни в абсолютній більшості провінцій перемогу здобув Араус. У східних гористих регіонах держави, де проживає найбільша кількість індіанського населення, переміг Яку Перес. Гільєрмо Лассо отримав перевагу лише у двох, проте вирішальних регіонах, – на Галапагоських островах та в провінції Пічінча, де розташоване Кіто – столиця та найбільше місто Еквадору.

Результати голосування в першому турі президентських виборів 2021 р. в Еквадорі. Фіолетовим позначені регіони, де переміг Яку Перес, синім – Гільєрмо Лассо та оранжевим – Андрес Араус. Orfaith Rivera/Primicias

Другий тур

Якщо в першому турі виборів кандидати намагалися переконати електорат, що саме їхня програма найбільш потрібна країні, то в другому конкуренти зосередилися на критиці один одного. Андрес Араус докоряв Лассо тим, що він є банкіром та дбає лише про власні статки. Також лунали звинувачення в елітарності, зрадництві й консерватизмі. У свою чергу кандидат від CREO намагався зобразити свого опонента-корреїста соціалістом, часто апелюючи до президентів Венесуели Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. Лассо підкреслював зв’язок Арауса з Корреа та Морено, наголошуючи на безперервності перебування корреїстів при владі та звинувачуючи їх в економічній та санітарній кризах у країні.

Дізнавайтеся більше: Венесуельська криза: внутрішні причини та інтереси зовнішніх акторів

Загалом другий тур виборів 2021 р. повторив електоральну географію першого. За Андресом Араусом залишилися західні прибережні регіони, тоді як Лассо здобув перемогу в центрі країни. Єдиною зміною в цьому контексті стало те, що жителі східної гористої частини Еквадору надали перевагу кандидату від CREO, а не представнику корреїзму. Таким чином електорат Яку Переса частково перейшов до Гільєрмо Лассо. Важливим було також і те, що Лассо зміг здобути перевагу в Гуаякілі – другому найбільшому місті країни, де в першому турі перемогу одержав Араус.

Результати голосування в другому турі президентських виборів 2021 р. в Еквадорі. Синім позначені регіони, де переміг Гільєрмо Лассо, помаранчевим – Андрес Араус. Orfaith Rivera/Primicias

За результатами другого туру, Гільєрмо Лассо набрав 52,3% голосів, тоді як Андрес Араус здобув 47,6%. Таким чином сорок сьомим президентом Еквадору став Гільєрмо Лассо, який представляв правоцентристський рух CREO. Араус визнав свою поразку на виборах та привітав новообраного президента.

Перемога Лассо – несподівана випадковість?

Ще у 2017 р. Гільєрмо Лассо мав доволі високі шанси бути обраним президентом Еквадору. Слід зазначити, що за період до 2021 р. його електоральна база не зазнала значних змін. І у 2017, і у 2021 рр. за цього кандидата голосували центральні та східні регіони країни. Основу його виборців становлять жителі центральних, більш урбанізованих провінцій Еквадору. Тут спостерігається більший рівень зайнятості, добробуту та освіти, а також вищий середній вік жителів. Парадоксальним видається те, що обидва рази Лассо здобував підтримку й серед найсхідніших регіонів країни, розташованих в Амазонії, які є навпаки найменш розвинутими та мають гірші показники, ніж решта держави.

Читайте також: Порочне коло Аргентини: між дефолтами та популізмом

Ядром виборців кандидатів-корреїстів упродовж останніх десяти років були західні провінції Еквадору, які характеризуються середніми показниками соціально-економічного розвитку. Багато в чому долю президентських виборів 2021 р. визначала боротьба за голосування в другому за населенням місті Гуаякіль, яке зазвичай підтримує корреїстів. Завдяки вдало побудованій кампанії, у другому турі виборів Лассо зміг розширити свій електорат, відійшовши від моделі політика-консерватора та зблизившись із різними феміністичними організаціями, представниками ЛГБТ+ спільноти тощо.

Банер із надписом «Andrés, no mientas otra vez» («Андрес, більше не бреши»). Цей слоган став популярним завдяки зусиллям кампанії Лассо проти свого опонента Андреса Арауса. Лютий 2021 р. TC Televisión

Якими ж були слабкі місця передвиборчої кампанії Андреса Арауса? Головним промахом стала нездатність його команди достатньою мірою об’єднати зусилля лівих політичних сил. Попри те, що ліві партії становлять більшість у парламенті Еквадору, а один із головних кандидатів у президенти Яку Перес також відноситься до політиків цього спектру, корреїсти не змогли дійти згоди зі своїми партнерами. Натомість Гільєрмо Лассо постав як кандидат, який об’єднав усіх, хто був незадоволений корреїзмом, значно зблизившись зі своїми ідеологічними опонентами з лівого флангу, які не підтримали Арауса.

Також слід зазначити, що надмірна втягнутість Рафаеля Корреа в передвиборчу кампанію свого протеже зіграла злий жарт з успіхами Unión por la Esperanza на виборах. З одного боку, вона забезпечила підтримку відданих корреїстів, що допомогло виграти Араусу перший тур. З іншого боку, міцна асоціація Арауса з іменем експрезидента Корреа, якого заочно засудили до 8 років ув’язнення за корупцію, у другому турі призвела до ефекту антиголосування: значна кількість людей голосувала проти корреїзму, а не за Гільєрмо Лассо.

Варто знати: Стратегічна культура Бразилії: найпотужніша країна континенту в руках військових і дипломатів

Таким чином, враховуючи специфіку ситуації, у якій опинився Еквадор у 2021 р., а саме сильну санітарну та економічну кризи, низькі рейтинги влади корреїстів та низку антикорупційних розслідувань проти самого Корреа та його оточення, перемога Лассо на президентських виборах стала доволі закономірною. Цей кандидат зміг вдало використати слабкі місця своїх опонентів та розширити власну підтримку серед населення, що призвело до його перемоги.

Чи можна вважати успіх Гільєрмо Лассо остаточним кінцем корреїзму як політичної течії? З огляду на доволі близький результат другого туру виборів, а також на першість Яку Переса в першому, можна констатувати те, що симпатії еквадорців до політиків лівого флангу залишаються доволі сильними. Скоріше за все, ці вибори стануть останніми, коли, власне, Рафаель Корреа та наближені до нього фігури мали можливість позмагатися за посаду президента країни. Тим не менш, не можна виключати й можливості певного ребредингу цієї політичної сили, найімовірніше без участі Корреа.

Якими є результати перших шести місяців перебування Лассо при владі?

Одразу після інавгурації новий президент зіткнувся зі старими викликами, у вигляді коронавірусної та економічної криз, безробіття, зростання рівня вуличної злочинності та насильства у в’язницях.

Для подолання пандемії COVID-19 уряд Гільєрмо Лассо запропонував амбіційний план «9/100» – вакцинувати 9 млн людей (із 17-мільйонного населення Еквадору) за 100 днів. Завдяки значному збільшенню видатків на сферу охорони здоров’я, а також активних закупівель різних вакцин по всій планеті, уряду вдалося влітку 2021 р. досягти одних із найкращих у світі темпів вакцинації населення. Якщо 24 травня 2021 р., у день інавгурації Лассо, в Еквадорі було всього 3% повністю вакцинованого населення та 11% людей отримали хоча б одну дозу вакцини, то станом на середину листопада 2021 р. в державі нараховується 65% повністю вакцинованого населення. Доволі переконливі успіхи цієї латиноамериканської країни у вакцинації дозволяють стверджувати, що адміністрації Лассо вдалося зробити значні кроки для подолання пандемії та виходу з санітарної кризи.

Дізнавайтеся більше: Мексиканська версія «Breaking Bad»: як розгортається «Війна з наркотиками» у XXI сторіччі?

У сфері суспільної безпеки новий президент вже встиг проявити себе як доволі жорсткий політик. Протягом 2021 р. Еквадор зазнав стрімкого зростання вуличної злочинності, яку спричинила активізація діяльності наркокартелів. У жовтні та листопаді в цій країні сталося декілька кривавих сутичок між бандами, що борються за контроль над в’язницями. Ці зіткнення забрали життя більш ніж 200 людей. З огляду на ці події й загальні негативні тенденції в державі, Гільєрмо Лассо оголосив надзвичайний стан терміном у 60 днів. Крім цього, він ініціював збільшення фінансування силових структур, відновив низку воєнних об’єктів у важкодоступних регіонах країни та вніс на розгляд парламенту законопроєкт, що дозволить армії збивати будь-які неопізнані літаки (один із найпопулярніших видів транспортування наркотиків у Латинській Америці).

Поліцейські перевіряють дах в’язниці в Гуаякілі. Листопад 2021 р. Jose Sanchez/AP

Проте якщо в боротьбі з санітарною та безпековою кризами Лассо вдалося домогтися позитивних зрушень, то досягти змін у соціально-економічному становищі населення куди складніше. Насамперед це зумовлено тим, що економічні зміни потребують відповідних реформ у законодавстві. Проте президент Лассо практично позбавлений впливу на парламент, оскільки його партія зайняла аж п’яте місце на останніх виборах до законодавчого органу. До прикладу, одним із задумів Лассо для відновлення економіки Еквадору було збільшення видобутку нафти удвічі та розширення гірничо-видобувної галузі. Проти цього різко виступили індіанські організації та, зокрема, депутати від руху «Пачакутік» – другої найбільшої фракції парламенту.

Крім цього, у країні розпочався протестний рух, пов’язаний із подорожчанням пального, що стало результатом зменшення державних дотацій. У свою чергу Лассо пішов на такий крок задля активізації діалогу з МВФ та отримання кредиту в 4,5 млрд дол. Ситуацію ускладнила публікація розслідування Pandora Papers, у якому Лассо фігурує серед еквадорських політиків, пов’язаних з офшорними рахунками. І хоча президент заявив, що охоче співпрацюватиме з парламентською комісією з розслідування цієї справи, а також надав свою фінансову звітність за останні 15 років, де зазначено про сплату 590 млн дол. у вигляді податків, фігурування Лассо в цій справі дало змогу опозиційним лідерам використати скандал для активізації антиурядових настроїв та протестів.

Цікаво знати: Латинська Америка під прицілом Китаю

Наразі президент Еквадору залишився практично без союзників у парламенті, що значно ускладнюватиме його роботу. Одним із потенційних виходів із цього стану може бути укладання альянсу з «Пачакутік», частина якого не проти співпраці з Лассо, хоча Яку Перес, який є одним із лідерів руху, виступив проти такого кроку.

Обмежена здатність Лассо проводити власні ініціативи, що стосуються реформ у законодавстві, зміни режимів оподаткування та створення умов для інвестицій, проявилася у вересні цього року, коли парламент не прийняв «План Еквадору» – низку законопроєктів, спрямованих на зміну фіскальної, монетарної та безпекової політики держави, запропонованих президентом. У нещодавньому інтерв’ю лідер Еквадору вперше висловився про можливість розпуску парламенту, відповідно до конституції держави.

Післямова

Отже, за перші пів року уряд Гільєрмо Лассо зміг досягнути певних успіхів у внутрішній політиці. До таких здобутків, безумовно, слід віднести блискавичну кампанію з вакцинації населення, яка перетворила Еквадор з аутсайдера на одного з лідерів у Латинській Америці за цим критерієм. Так само вдалося досягти позитивних зрушень у сфері суспільної безпеки та у подоланні економічної кризи, хоча очевидним є той факт, що нормалізація ситуації вимагає значно більше часу.

Водночас восени 2021 р., в Еквадорі стала посилюватися політична криза, спричинена протистоянням президента та парламенту. Її врегулювання залежить від здатності сторін до утворення союзів та коаліцій. Чи зможуть корреїсти, які мають найбільшу фракцію в парламенті, об’єднатися з рештою партій проти президента? Чи зможе Лассо знайти компроміс із «Пачакутік» та в такий спосіб гарантувати собі певну свободу дій? Очевидно, що зима 2021-2022 рр. в Еквадорі пройде в доволі динамічному та напруженому внутрішньополітичному протистоянні.

Автор – Олексій Откидач, стажер Аналітичного центру ADASTRA

Якщо вам до вподоби те, що ми робимо, підтримайте нас на Patreon! Таким чином ви робите свій важливий внесок у розвиток української аналітики.