Лула is back: чого чекати від старого-нового президента Бразилії?

Найбільша країна Латинської Америки нещодавно обрала нового лідера – Інасіо Лулу да Сілву. У регіоні його зустрічають дуже позитивно – президент «рожевої хвилі» 2000-х років закінчив тодішній мандат із дуже високим рейтингом довіри та чималими здобутками як у внутрішній справах, так і в міжнародних відносинах. Зараз, після свого повернення на політичний Олімп, Лула так само обіцяє проводити активні зовнішні зносини, проте вже перші його дії та проросійські заяви змушують західних лідерів, які лиш встигли зрадіти програшу скандального експрезидента Болсонару, замислитись про політичне майбутнє такої важливої регіональної потуги, як Бразилія.

Січень, перші тижні президенства новообранця, заголовки світових видань говорять про захоплення Конгресу прихильниками колишнього лідера. Ті, хто слідкують за світовою політикою, назвуть це «дежавю», але цього разу прямі напади на демократію розгортаються не в США (згадаймо сумнозвісний штурм Капітолію 6 січня 2020 року прихильниками Дональда Трампа), а в Бразилії. Другий тиждень мандату глава держави Лула да Сілва почав саме з намагання повернути демократичний порядок у столицю. Перед лідером стоїть непросте завдання: об’єднати країну. А також впоратися з економічною кризою та повернути Бразилію на міжнародну арену. Однак щоб зрозуміти, що чекати від політики нового президента, згадаймо спочатку його попередні каденції.

Хто такий Лула?

Луїс Інасіо Лула да Сілва (2003-2010, 2023- ) – один із найвідоміших політиків у Бразилії та в Латинській Америці. У своїй країні він знаменитий просто як «Лула», що в перекладі з португальської означає «кальмар». Він уже був на посаді президента два терміни поспіль з 2003 до 2010 року, коли економіка Бразилії переживала бум, показники бідності знижувались, а авторитет держави на міжнародній арені зростав.

Лула походить зі штату Пернамбуко, що на узбережжі Атлантичного океану, звідки він емігрував до Сан-Паулу, мегаполіса на півдні країни. Майбутній президент був лідером профспілки металістів, що принесло йому визнання серед колег. Його спілка виступала за розширення прав для робітників та проти військової диктатури в Бразилії. На той час да Сілва був одним із лідерів руху «Прямі (вибори – ред.) вже!», який обстоював політичні зміни та демократичні вибори. Із початком демократичних процесів у країні Лула почав активно брати участь у політичному житті. Наприклад, в 1980 році він був одним із засновників Робітничої партії (РП) лівого спрямування. Лула да Сілва й досі залишається її найвідомішим членом. У 1989 році він був обраний депутатом від штату Сан-Паулу.

Лула да Сілва після перемоги на виборах 2002 року. Orlando Kissner/AFP

Да Сілва брав участь у чотирьох президентських виборах, які в 1989, 1994 та 1998 роках він програв. Нарешті, у 2002 році він отримав перемогу, обійшовши кандидата від Соціал-демократичної партії Бразилії Жозе Серра. За да Сілву в другому турі проголосували 61,27% бразильців. У 2006 році, Лула був переобраний на посаду, завершуючи свій термін у 2010 році з рекордним рейтингом: 80% опитуваних схвалювали роботу уряду, а 87% – роботу президента.

Внутрішня та зовнішня політика за часів президентства

Під час першого та другого терміну Лула заручився підтримкою центристських партій, а також політичної еліти країни, як-от колишнього президента Жозе Сарней та Фернандо Коллора. Да Сілва мав досить прагматичний погляд на політику та завжди намагався створити ширшу коаліцію для підтримки власних проєктів. Певні представники РП навіть пішли з партії через поміркованість Лули, бажаючи більш радикальних змін.

Строк да Сілви (2003-2010) припав на економічний бум у Бразилії, спричинений глобальним ростом цін на сировину та низькими відсотковими ставками. Це допомогло консолідувати кошти на фінансування соціальних програм, які оголосив президент. Вони були пріоритетом першого та другого терміну Лули та саме вони допомогли Бразилії часткового подолати голод і вийти зі списку Карти голоду ООН. До речі, нещодавно держава знову повернулася туди.

Читайте також: Насильство та злочинність у Центральній Америці: у пошуках причин катастрофи

Соціальна програма «Нуль голоду» була спрямована на подолання недоїдання та бідності й мала декілька складових: серед них спорудження водяних цистерн у напівпустельному регіоні Сертау та попередження підліткової вагітності. Найвідоміша програма Лули «Сімейна стипендія» передбачала субсидію на опалення та їжу за умови, що діти відвідуватимуть школу та вакцинуються. Метою було скоротити бідність і підвищити людський капітал держави. Програма виявилась настільки успішною, що її адаптували в 20 країнах світу.

Крім соціальних витрат, адміністрація Лули робила інвестиції в економічні проєкти за Програмою прискореного зростання, що включала інфраструктурні інвестиції, зокрема на будівництво доріг та залізниць, а також модернізацію енергетичного сектору країни. За чотири роки першого терміну в програму було вкладено понад 250 мільярдів доларів. До того ж уряд підписав новий контракт з МВФ і виплатив кредит на 2 роки раніше. Тож уперше в історії Бразилія перетворилася на кредитора, а не боржника.

У такий спосіб за часів президенства Лули ВВП держави зростав від 3% до 7% щорічно, підтримувалася макроекономічна стабільність та позитивний торговельний баланс. Інфляція скоротилася до 5,9%, так само як і безробіття. Хороші економічні показники та соціальні програми забезпечили Лулі популярність серед народу, про що й свідчили його високі рейтинги.

Динаміка зростання ВВП на душу населення Бразилії за президенства Лули ла Сілви (2003-2010 рр.)

У зовнішній політиці Лула схилявся до своїх лівих колег із Латинської Америки, водночас не впадаючи в радикальний антагонізм до Заходу, як, наприклад, президенти Венесуели чи Еквадору. У своїй зовнішні політиці глава держави був радше прагматичним, відстоюючи інтереси Бразилії.

Дізнавайтеся більше: Порочне коло Аргентини: між дефолтами та популізмом

Президент доклав зусиль до розширення співпраці між країнами регіону через зміцнення МЕРКОСУР – південноамериканського торговельного союзу. Також підтримував кооперацію з державами Африки. За часів президенства Лули Бразиліа було дуже активним на політичній арені, зокрема відкрило 35 посольств у різних країнах світу.

Також Бразилія стала частиною БРІКС – групи країн, що швидко розвиваються. До БРІКС також входять росія, Індія, Китай та Південна Африка. Лула мав великі плани щодо БРІКС, зокрема ідеї щодо енергетичної політики та забезпечення продовольством. Особливо кооперація поглибилася між Бразилією та Китаєм, обсяг експорту (в основному сировини) до КНР збільшився з 5 млрд у 2003 до 30 млрд у 2010, тоді як імпорт зріс до 25 млрд.  

Скандали

У кожній бочці меду є ложка дьогтю, а в Лули аж дві. Корупційні  скандали, а саме «Менсалао» (місячна допомога) та операція «Лава Жато» (автомийка) хоч достеменно не довели причетності президента, призвели до серйозних розслідувань діяльності Лули та його партії.

Свого часу «Менсалао» був найбільшим корупційним скандалом у Бразилії, 25  людей було засуджено за створення схеми, яка використовувала державні кошти, щоби платити партіям за їхню підтримку ініціатив влади. Декілька обвинувачених були членами РП, а колишнього начальника штабу Лули засудили до 10 років ув’язнення. Да Сілва відкидав звинувачення, стверджуючи, що нічого не знав про схему. Наступного року, у 2006-му, його було переобрано на посаду президента.

У свою чергу, операція «Автомийка» напряму терміну Лули не стосувалась. Сам скандал розгорівся під час президенства наступниці та протеже Лули Ділми Русеф (2011-2016 рр.). У скандалі були замішані великі промислові компанії Бразилії, а саме «Одебрехт» – будівельний конгломерат та «Петробрас» – національна нафтова компанія, які пропонували хабарі в обмін на контракти в Бразилії та за кордоном. Ділму було звинувачено в тому, що ці схеми відбувалися, коли вона була членкинею ради директорів Петробрас, а Лулу запідозрили в просуванні інтересів «Одебрехта».

Детальніше про цю історію: The Odebrecht Corruption Scandal: the End of the World Plea Deal

Цей скандал сколихнув всю Латинську Америку. Було виголошено 280 вироків, близько 800 млн доларів було повернено до бюджету, а розслідування розпочалися в усьому світі. Як наслідок, власники великого бізнесу, як-от Марсело Одебрехт, президенти Перу, Мексики, Еквадору та, зрештою, Лула да Сілва, були звинувачені в причетності до схеми.

У 2018 році да Сілву було засуджено до 12 років ув’язнення за звинуваченнями в корупції та причетності до операції «Автомийка». Але згодом Верховний суд постановив, що обвинувачені можуть бути ув’язнені лише після розгляду всіх апеляцій до вищих судів, тож Лулу було звільнено після 580 днів за гратами.

У проміжному підсумку можна сказати, що два строки президенства Лули згадуються більшістю населення позитивно. Деяким сім’ям проєкти його уряду допомогли вибратись із бідності, інші під час його президенства отримали більше можливостей для роботи через велику кількість інфраструктурних проєктів. Бразилія була активною на міжнародній арені та в торгівлі. Тим не менш, хоч причетність Лули достеменно не доведена, критики згадують справи «Менсалао» й «Автомийки» та звинувачують колишнього президента в корупції, за що він все-таки відсидів 580 днів.

Чого чекати у 2023: вектори внутрішньої політики

Уже свій третій термін Луїс Інасіо да Сілва почав у січні 2023 року. На виборах, що відбулися минулоріч у жовтні він із невеликим відривом (50,90% проти 49,10%) переміг тодішнього президента Жаїра Болсонару (2019-2022), якого ще називають «Тропічним Трампом». Болсонару відомий своєю неадекватною політикою щодо боротьби проти ковіду (а точніше її відсутністю), запереченням глобального потепління та вирубкою лісів Амазонки. Однак Болсонару мав і певні здобутки, такі як пенсійна реформа та стимуляція економічного зростання, але пандемія COVID-19 сильно вдарила по економіці країни. Перед Лулою стоїть низка непростих завдань, тож чого можна чекати від нового-старого президента?

Електоральна мапа Бразилії. Червоним кольором позначені штати, які голосували за да Сілву, синім – за Болсонару, за даними електорального органу країни

По-перше, да Сілва має працювати над подоланням політичного розколу. Той факт, що Лула перебував за гратами за обвинуваченнями в корупції, незважаючи на те що пізніше звинувачення було анульовано, дискредитував Лулу в очах багатьох бразильців, гадає політолог Марко Карвальо Теішейра. У 2002 році за да Сілву проголосували дві третини виборців, зараз же, він отримав перевагу в менш ніж 2%. Болсонару, не дивлячись на певну сумнівну риторику, має чималу підтримку в суспільстві. Радикальні представники цієї частини громадян вже висловили своє невдоволення виборами штурмом урядових будівель 8 січня. Тож новому президенту доведеться об’єднувати бразильське суспільство.

Детальніше про проблему: Найбільш поляризовані вибори в Бразилії: хто стане наступним президентом?

Політолог Карлос Мело зазначає, що Лулі треба буде шукати компроміс із парламентською більшістю. У Конгресі переважає саме Ліберальна партія Болсонару. Професор міжнародного розвитку Альфредо Саад-Фільо стверджує, що просування будь-яких економічних реформ може перетворитися на протистояння.

Лула вже почав працювати над пошуком консенсусу, взявши віцепрезидентом Жеральдо Алкміна, центриста з Соціал-демократичної партії Бразилії. Цей крок забезпечить більшу підтримку в парламенті з боку центристських політсил. Хоча точно така ж схема, коли наступниця Лули Ділма Русеф узяла віцепрезидентом Мішела Темера закінчилася не так, як гадалося. Мішел активно виступав проти Ділми й у кінці-кінців обійняв посаду президента після її імпічменту.

По-друге, майбутня соціальна та економічна програма глави держави мало зміниться порівняно з минулим терміном. Під час своєї інавгурації Лула казав, що хоче вивести людей із бідності за кошт підвищення соціальних витрат, підняти зарплати, та робити інвестиції в інфраструктуру. Президент заявив, що хоче реконструювати Бразилію, її політику та економіку, а також покінчити з голодом.

Щоби втілити плани в життя, Лулі потрібні гроші, а економічна ситуація 2023 року обіцяє бути досить сумною. Наразі інфляція в Бразилії становить 6%, внутрішній борг росте, а відсоткова ставка підвищилася до 13,75%, що створює перешкоди для інвестицій. До того ж перспектива глобальної рецесії сковує ринки сировини, які є ключовими для бразильського експорту.

Популярність Лули на початку 2000-х була забезпечена коштами, які країна отримувала внаслідок експорту через китайський економічний бум. Зараз, коли економіка Китаю сповільнюється, є ризик того, що в Бразилії може початися «деіндустріалізація». Якщо держава не почне знову вкладати в технології та промисловість, є ймовірність, що Бразилія перетвориться на переважно аграрного експортера. 

Раніше ми писали про таке: Внутрішня і зовнішня політика Бразилії за президентства Болсонару

По-третє, Лула був відомий своєю активною політикою щодо охорони довкілля, і ця тенденція нікуди не зникла. Президент уже пообіцяв зменшити вирубку лісів амазонського регіону, що після недалекоглядної політики Болсонару в прямому сенсі є ковтком свіжого повітря і для світової спільноти, і для Бразилії. Світові лідери, а особливо Франція, активно критикували Бразиліа за вирубку лісів.

Так само на Конференції ООН щодо зміни клімату (COP27) президент заявив що буде боротися проти нелегального видобутку корисних копалин, дорогоцінних металів та вирубки лісів, його уряд працюватиме над покращенням регулювання цієї сфери. Лула хоче довести, що країна може багатіти і без руйнування довкілля та сподівається на світову кооперацію в цьому питанні.

Президент Бразилії Лула да Сілва на Конференції ООН щодо зміни клімату COP27 у Шарм-ель-Шейху, Єгипет. Nariman El-Mofty/AP

Отже, дуже імовірно, що складна політична динаміка всередині Бразилії стане на заваді втіленню планів Лули да Сілви. Та від нового президента все-таки можна очікувати збільшення соціальних витрат, інвестицій в інфраструктуру й навіть певного економічного зростання, починаючи з наступного року. Вдала кліматична політика може забезпечити йому прихильність світової спільноти та інвестиції в економіку.

Вектори зовнішньої політики

Бразилія є дванадцятою економікою у світі, третьою в Західній півкулі та найпотужнішою в Латинській Америці. Країна має тісні торговельні зв’язки з регіоном, зокрема через МЕРКОСУР. Болсонару під час свого президенства критикував блок та загалом мав антиглобалістичну риторику. Лула, з іншого боку, підтримував активну зовнішню політику в регіоні та з країнами глобального Півдня. Він уже казав про те, що «Бразилія повернулася», тож очікується активізація участі в міжнародних відносинах.

Як ми вже зазначали, Лула да Сілва є частиною першої «рожевої хвилі», коли на початку 2000-х у багатьох країнах латиноамериканського регіону до влади прийшли ліві сили. Через 20 років після його першої перемоги на президентських виборах політик повертається в дуже схожий контекст: це вже «друга рожева хвиля» в регіоні. Президенти Аргентини, Чилі, Мексики, Колумбії, Болівії, Гондурасу та багатьох інших країн відносять себе до лівих центристів. Для багатьох із них Лула є прикладом для наслідування. Професор Фундації Жетуліо Варгаса в Бразилії Олівер Стюнкель зазначає, що «латиноамериканські лідери хочуть активної, зацікавленої Бразилії». Вірогідно, що ми побачимо ще більш активну політику в регіоні, через МЕРКОСУР та двосторонні домовленості.

Більше за темою: Тріумф лівих сил у Латинській Америці: аналізуємо другу рожеву хвилю

Так само, Бразилія намагається вибудовувати відносини з країнами Європи. Взаємини постраждали під час президенства Болсонару через вищезгадану кліматичну політику президента. Наприклад, його позиція, що питання Амазонки – це винятково «внутрішні справи» та рішення обмежити доступ громадських організацій до фонду збереження Амазонки, підтримуваного німецькими та норвезьким урядами, призвели до закінчення фінансування проєкту. Перед Лулою зараз стоїть непросте завдання відновити стосунки з Європою, зокрема залучити інвестиції в природоохоронні проєкти.

Щодо відносин з азійським регіоном, то Китай є найбільшим торговельним партнером для багатьох країн Латинської Америки. У випадку Бразилії саме економічний розвиток КНР та потреба в ресурсах забезпечили економічний бум країні на початку 21 століття. Лула точно намагатиметься повернути цю золоту добу свого президенства за кошт поглиблення відносин із Китаєм. Та цього разу не все так просто.

Свого часу політика Болсонару була прихильною до Сполучених Штатів. У контексті президенства Дональда Трампа та торговельної війни з КНР це провокувало часту критику Китаю з боку Бразилії, що не могло не відбитися на відносинах двох країн. Ближче до кінця свого мандату Болсонару перестав відкрито критикувати КНР, і Пекін все ще залишається одним з основних торговельних партнерів Бразилії, а також великим споживачем її агропродукції.

Обрання Лули ознаменувало зближення з Китаєм. Піднебесна зі свого боку показала зацікавленість у зміцненні відносини, пославши на інавгурацію да Сілви віцепрезидента Ванг Кішана. Женевьєв Слосберг із Фонду Карнегі радить Лулі бути більш реалістичним щодо скромнішої фінансової спроможності КНР порівняно з 2000-ми, співпрацювати з Пекіном та скористатися торговою міццю Бразилії для покращення відносин.

Варто знати: Латинська Америка під прицілом Китаю

З іншого боку, відносини Бразилії з іншим членом БРІКС – росією – викликають занепокоєння. Болсонару був великим шанувальником путіна й навіть відвідав кремль у лютому 2022 року, перед початком війни. Звісно, москва буде триматися за свого вигідного партнера, з огляду на «нейтралітет» Бразилії в питанні повномасштабної агресії рф.

Путін, до речі, був одним із перших, хто привітав Лулу з обранням на посаду. У своєму твітері да Сілва написав: «путін привітав мене з перемогою на виборах і побажав мені хорошого терміну та зміцнення відносин між нашими країнами. Бразилія повернулася, шукаючи діалог з усіма, шукаючи світу без голоду та з миром». Це свідчить про те, що досить імовірно, що Лула, шукаючи будь-які можливості для фінансування своїх девелопменталістських планів, піде на співпрацю з кремлем, незважаючи на війну, яку розв’язала росія проти України.

Скріншот Twitter. Допис Лули да Сілви про розмову з президентом рф путіним

Таким чином, новому президентові треба буде попрацювати над зміцненням зовнішньополітичних зав’язків. Але йому також йде на руку оптимізм багатьох світових лідерів щодо його кандидатури. Зближення Лули з Китаєм можна було очікувати. Та чи буде все ж зближення Бразилії з росією та що це означатиме для України?

Україна – Бразилія в контексті війни

Позиція Болсонару (2019-2022) щодо вторгнення рф була фактично відсутньою. Крім недолугих порівнянь війни з конфліктом за Мальвіни та «я знаю як можна вирішити конфлікт» чіткої позиції тодішній президент так і не озвучив. Зате в Генасамблеї ООН він заявив: «Поляризація конфлікту спричинила блокування каналів для діалогу, тож треба перестати їх блокувати». Лула да Сілва, у свою чергу, зазначив, що якщо він переможе на виборах, то він «поговорить з Україною та росією про припинення конфілкту». Обидва політики виступають проти санкцій проти рф.

Очевидно, існує декілька причин такої позиції. Перша – це економічні зв’язки між Бразиліа та москвою, які разом перебувають у складі БРІКС. Друге – пріоритизація  місцевих проблем, як-от бідності та голоду. Саме через це обидва президенти виступають проти накладення санкцій на рф, тому що бажають зменшення світових цін на пальне та продовольство. Ну і третє – відсутність розуміння конфлікту, адже незважаючи на те що Лула вважає себе антиімперіалістом, він відкрито не засуджує імперіалістичну війну росії.

Про російські наративи в регіоні дізнавайтеся тут: Чому російська пропаганда настільки успішна в Латинській Америці і як із нею боротися?

Повертаючись до торговельних відносин між москвою та Бразиліа можна зазначити, що бразильський експорт до росії становить усього 0,75% експорту країни, тоді як імпорт – 1,41%. Це небагато порівняно з тим, що частка експорту до Китаю сягає аж 32,87%, а імпорту 22,29%. Але важливо те, що однією з найбільших статей торгівлі Бразилії є агропродукція, як-от соєві боби, цукор, кукурудза тощо. Для вирощування продукції країна потребує добрив, а якраз росія є їхнім найбільшим постачальником до Бразилії. Цілком можливо, що саме це може стояти за «нейтральною» позицією держави.

Імпорт росії до Бразилії у 2020 році. За даними Atlas of Economic Complexity

Нерозуміння нашої війни – це ще одна причина підтримки росії новим лідером Бразилії. Перед виборами Лула заявляв, що «Сполучені штати та Європа мали сказати, що Україна не вступить до НАТО – це б розв’язало проблему». А також висновки типу «Зеленський так само, як і путін, винен у війні», «Україна мала піти на перемовини, відмовитися від вступу в НАТО та ЄС» і «Байден повинен був полетіти в Москву (щоб вирішити конфлікт)». Такі погляди Лули не є дивними. Ліві та глобальний Південь часто вірять у наративи москви, адже росія начебто забезпечує собою зміщення геополітичних акцентів із Заходу на інші регіони. Також не варто відкидати пропаганду, яка буквально процвітає в країнах глобального Півдня.

Ця ситуація також показує, що дипломатія ліберальних демократій не є ефективною поза державами Заходу. Діоніс Ценуса з Центру східноєвропейських студій додає, що «і США, і ЄС не вдається розширити ефективну міжнародну ізоляцію росії за межі Заходу, як із погляду стратегічної комунікації, так і санкцій». Якщо партнери з НАТО, такі як Штати (із якими в Бразилії чималий торговельний обіг) чи Європа не вплинуть на позицію Бразиліа щодо війни в Україні, то, найімовірніше, вона залишиться такою ж проросійсько «нейтральною».

Рекомендуємо до прочитання: Кремлівська вісь: хто та як підтримує агресію рф проти України

Що це означає для України? Лула є прагматиком як у своїй внутрішній, так і зовнішній політиці. З огляду на його плани на розвиток промисловості та активну соціальну політику, йому потрібні будуть інвестиції з-за кордону й макроекономічна стабільність. Тому новий президент буде зацікавлений в іноземних партнерах. Уже стає зрозуміло, що Китай буде одним із них. Найімовірніше, росія так само, чи принаймні путін, буде шукати ресурси або тиснути через КНР, щоби домогтися підтримки Бразилії на міжнародній арені. Вірогідно, що БРІКС знову стане пріоритетом політики Лули, як це було у 2003-2010 роках, тож це додатково може підштовхнути да Сілву до «обрання сторони».

Невисловлена позиція Бразилії може зашкодити Україні в Радбезі, адже країна є її непостійним членом на 2022-2023 роки. Лула завжди виступає за «незалежну» Бразилію в питаннях зовнішньої політики, але також піклується про свій статус на міжнародній арені. Одним із напрямів роботи України в південноамериканській державі може бути адвокація та інформаційна робота щодо того, що росія – це країна-терорист і агресор, і що Бразилії не личить підтримувати таких диктаторів, як путін.

З огляду на авторитет Лули серед держав Латинської Америки, якщо президент активно висловиться проти російської агресії в Україні, вірогідно, що інші «нейтральні» країни регіону підуть його шляхом. Дуже важливо розуміти, який вплив на регіональну політику може мати новий президент Бразилії. Також варто зазначити, що на першому місці в Лули стоять внутрішні проблеми. Тому зовнішня політика країни також буде залежати від того, які партнери погодяться допомогти фінансувати проєкти нового президента.

Авторка – Анастасія Сахарова, експертка з Латинської Америки Аналітичного центру ADASTRA

Сподобалася стаття? Тоді підтримайте незалежну українську аналітику, ставши патроном ADASTRA.