Новий коаліційний уряд Данії: чи зможуть праві вжитися з лівими?

Посилення правих сил у політиці – типове явище для країн Північної Європи протягом останніх років. Соціал-демократичні та інші ліві партії втрачають народну довіру і владу, а до управління державою стають ліберали й консерватори. І позачергові парламентські вибори, що відбулися в Данії 1 листопада, доводять це: тамтешні есдеки не змогли втримати однопартійний уряд та пішли на поступки перед своїми суперниками з правого табору. Тож які політичні тенденції сьогодні домінують в житті скандинавської країни, які політсили пройшли до парламенту та як оновилася данська влада – читайте в цьому матеріалі.

Чим живе політична Данія?

Упродовж трьох останніх десятиліть Данія мала стабільну й навіть дещо нецікаву політичну історію. За право сформувати тамтешній уряд боролися дві політсили: Соціал-демократична партія і «Венстре» (інша назва – Ліберальна партія). У 1990-х рр. перемогу на виборах до Фолькетингу – парламенту Данії – здобували есдеки, при цьому отримуючи близько 35-40% голосів (для порівняння: їхніх опонентів підтримували близько 24% данців). А ось нульові стали часом, коли уряд формували ліберали, хоча й із невеликою перевагою (у 2-4%) та за підтримки інших партій.

Так само «Венстре» здобули фактичну перемогу на виборах у 2015 р. Незважаючи на те що соціал-демократи здобули тоді найбільшу кількість голосів (26%), блок партій, які бачили лідера лібералів Ларса Расмуссена на посаді прем’єр-міністра Данії, отримав у Фолькетингу мінімально необхідні для більшості 90 місць (зі 179 загалом).

Ларс Люкке Расмуссен – прем’єр-міністр Данії (2009-2011, 2015-2019). Із 2022 – лідер партії «Помірковані». Plilip Davali/Ritzau Scanpix

На наступних виборах улітку 2019 року шальки терезів схилилися на бік соціал-демократів та їхніх союзників у парламенті. Так званий «червоний» блок, до якого увійшли власне СДП, соціал-ліберали, Соціалістична народна партія та «Червоно-зелений альянс», здобув 91 місце. Однопартійний уряд есдеків очолила їхня лідерка Метте Фредеріксен.

Боротьба з коронавірусом і знищення норок: як політика Метте Фредеріксен повпливала на підтримку соціал-демократів на виборах

За три роки свого прем’єрства Фредеріксен та її політсила як завойовувала підтримку народу, так і втрачала її. Рейтинги соціал-демократів за цей період коливалися від 34% у травні 2020 р. до 24% у серпні 2022 р. На рівень підтримки уряду та СДП впливали зокрема:

·       Енергетична криза й дії уряду для її вирішення: наприклад, у вересні був відкритий газогін Baltic Pipe, який зможе прокачувати до 10 млрд м3 норвезького блакитного палива з Норвегії в Данію та Польщу;

·       Економічне становище країни: рівень інфляції у 2022 році перевищив середні показники минулих років у 10 разів, сягнувши 10%;

·       Підтримка України у війні проти рф: до прикладу, восени Копенгаген організував навчання для українських військових.

Утім, визначальним фактором впливу на довіру до данської влади стала пандемія коронавірусу, що почалася через 6 місяців після вступу Метте Фредеріксен на посаду прем’єр-міністерки.

Дізнавайтеся більше: Енергетична політика Норвегії: перетворюючи кризу на можливість

Від самого початку пандемії COVID-19 у країні діяли суворі обмеження. Крім стандартних заходів, як-от, обов’язкове носіння масок і карантин, у Данії були заборонені заходи за участі понад 100 осіб та зібрання в групі більше 10 людей. Також закрили ТРЦ, заклади харчування могли працювати лише на виніс. Усі освітні установи скандинавської країни перевели на дистанційне навчання, а порушення антикоронавірусних правил каралося штрафом до 200 євро. Та жорсткий підхід до боротьби з хворобою дав свої плоди. За перші півроку пандемії в Данії захворіли лише 0,3% громадян. Для порівняння: у сусідній Швеції, де в перші місяці не застосовували суворих обмежень, за той же час заразилися 0,7% населення.

Метте Фредеріксен – очільниця данського уряду з 2019 р. Ólafur Steinar Rye Gestsson/Ritzau Scanpix

Утім, жорстка боротьба з вірусом зачепила не лише людей, а й сільське господарство країни. Виробництво норкового хутра в Данії до 2020 р. було розвиненим ремеслом. На країну припадало до 40% експорту цього товару на рік, а ферми продавали за кордон продукції на понад мільярд євро. Та низка рішень уряду Фредеріксен фактично знищила галузь. Улітку 2020 року на норкових фермах у Данії почався спалах COVID-19, що викликало занепокоєння в місцевих учених та уряду. У країні припускали: тварини можуть переносити вірус і потенційно знижувати ефективність майбутніх вакцин.

Щоб запобігти поширенню хвороби, уряд запровадив три карантинні зони навколо норкових ферм. Перша – безпосередньо ферма, на якій зафіксували випадок коронавірусу, друга – територія в радіусі 7,8 кілометра від місця зараження, третя – решта території країни. Спочатку Копенгаген дозволив вбивати тварин лише в перших двох зонах, при цьому компенсуючи фермерам матеріальну шкоду. Проте на початку листопада спеціальна Координаційна комісія з питання норок, у якій головувала сама Метте Фредеріксен, ухвалила рішення ліквідувати всю популяцію цього виду в країні. До кінця місяця в Данії знищили 15,6 мільйонів особин, із яких понад 4 – поза зонами зараження.

Вас може зацікавити: Арктична політика Данії: лідерські амбіції та ґренландське питання

Таке рішення викликало негативну реакцію експертів. Імунологи, зокрема закордонні, зазначали: варіант вірусу, який переносять норки, не несе серйозної загрози для людей. Резонанс, який викликали дії уряду, і питання, чи було знищення тварин взагалі законним, відбилися на суспільно-політичному житті країни. Міністр продовольства Моґенс Єнсен, відповідальний зокрема за розвиток виробництва норкового хутра, отримав вотум недовіри від проурядових парламентських партій і подав у відставку вже в середині листопада 2020 року.

Софі Карстен Нільсен (справа) – лідерка соціал-лібералів, яка закликала уряд провести позачергові парламентські вибори восени 2022 року. Jens Dresling/Jyllands-Posten

Сам же Фолькетинг у квітні 2021 року організував спеціальну комісію для розслідування справи. За 15 місяців, у червні наступного року, вона дійшла до висновку, що знищення норок було незаконним. Партнери есдеків по коаліції, соціал-ліберали, почали вимагати позачергових виборів. Якщо б Метте Фредеріксен не погодилася на це, вони обіцяли вийти з коаліції та винести на голосування питання про вотум недовіри урядові. І такі дії були б успішними: соціал-ліберали з опозиційними партіями загалом набирали 104 голоси, чого було б достатньо для примусової відставки уряду. Зрештою, 5 жовтня 2022 року данська прем’єрка оголосила про проведення позачергових виборів, що відбулися 1 листопада.

Читайте також: Четвертий кабінет для Рютте: підсумки парламентських виборів у Нідерландах

Незважаючи на скандал із норками, підтримка соціал-демократів та їхнього уряду, навіть порівняно з виборами 2019 року, зросла. У листопаді за есдеків проголосували 27,5% данців – на півтора відсотка більше, ніж три роки тому. Цьому сприяла вдала боротьба з пандемією коронавірусу, успішна енергетична перебудова на тлі російського газового шантажу, грамотна підтримка Копенгагеном України та вміння Метте Фредеріксен іти на поступки, зокрема оголошувати позачергові вибори, яких вимагають інші парламентські партії.

«Венстре»: як головна опозиційна партія зазнала поразки

Із 2019 року популярність головних опонентів соціал-демократів, лібералів, почала знижуватися. «Венстре» просували привабливі для великої кількості громадян ідеї, зокрема зниження податків: наразі середній данець віддає державі до 52% свого прибутку. Незважаючи на це, фактичний розкол партії відштовхнув від неї близько половини всього електорату.

Якоб Єлеман-Єнсен – очільник Ліберальної партії з 2019 р. Søren Bidstrup/Berlingske

У 2019 р. «Венстре» не вистачило двох депутатських мандатів, аби зберегти свій уряд після парламентських виборів. Ларс Расмуссен, тодішній лідер лібералів, покинув свій пост. Через два роки після відставки політик вийшов із партії, щоб у червні 2022 р. заснувати власну політичну силу – «Помірковані». Сам Расмуссен охарактеризував її як «партію в центрі данської політики» між «синім» блоком, очолюваним «Венстре», та «червоною» коаліцією есдеків.

Варто знати: Кремлівські «агенти 007»: навіщо росія шпигує за країнами Північної Європи?

Слідом за Расмуссеном від лібералів відкололися й представники консервативного крила «Венстре», створивши політсилу «Данські демократи». Її лідерку Інгер Стойберг, яка у 2015-2019 рр. була міністеркою з питань міграції, виключили з Ліберальної партії у 2021 році за рішення щодо розселення сімей біженців. Воно полягало в тому, що родинам, у яких один із партнерів був неповнолітнім, забороняли жити в Данії разом через імовірний примусовий характер шлюбів.

«Венстре» так і не змогла відновити свої позиції після виходу з неї частини членів, зокрема колишнього лідера. Порівняно з 2019 роком, коли ліберали здобули 23,3% підтримки, на виборах у листопаді партія втратила аж 10% голосів. За «Венстре» проголосували лише 13% данців, надавши 23 мандати їхнім депутатам. Це найгірший результат для політсили на виборах із 1988 року.

Що запропонували демократи та помірковані?

Головною особливістю листопадових виборів стали вже згадані партії – «Помірковані» й «Данські демократи», які відкололися від «Венстре». Незважаючи на те що політичні сили були офіційно створені лише влітку 2022 року, їхні результати є порівняно високими. Партії посіли третє та п’яте місця відповідно, а рівень підтримки політсил можна зіставити з рейтингами лібералів.

«Данських демократів» від самого початку підтримувала велика частина населення країни. Перші опитування свідчили, що їм довіряють приблизно 10% громадян, які раніше голосували за лібералів. У відповідь демократи запропонували данцям традиційні для консерваторів ідеї. Зокрема, їхня програма закликає збільшувати промисловість на території Данії, а також робити більш привабливими виробничі професії, що останнім часом, на думку політсили, перебувають у занепаді.

Вас може зацікавити: Скандинавська модель: секрет успіху країн Північної Європи чи система, позбавлена майбутнього?

Водночас партія виступає за більш жорстку міграційну й культурну політику Копенгагена. Наприклад, лідерка Інгер Стойберг стверджує, що іммігранти мають більш активно інтегруватися в суспільство країни, до якої вони переїхали. Такі пропозиції демократів підтримали загалом 8% населення країни, і партія здобула 14 місць у парламенті.

Інгер Стойберґ – лідерка партії «Данські демократи». Nanna Lykke Smith Rasmussen/TV MIDTVEST

Кращий результат у розвитку показали «Помірковані». Ще в липні партія мала лише близько 2% підтримки, проте в жовтні Ларс Расмуссен та його соратники опублікували програму «11 поміркованих пропозицій». Ідеї, що вона передбачала, серед іншого, включали зокрема полегшення трудових умов для працівників, а саме отримання дозволів на роботу для іноземців. Важливим «Помірковані» вважають зниження податків, аби зробити країну привабливішою для інвестицій. Для цього, на думку партії, необхідно також провести реформу державних органів та скоротити кількість службовців.

Не оминули «Помірковані» й питання екології, на якому ні ліберали, ні демократи не акцентували в передвиборчій програмі. Політсила пообіцяла запровадити податок на викиди парникових газів та стимулювати підвищення цін на товари, що завдають шкоду довкіллю. Після публікації програми партії її підтримка почала різко зростати: до 1 листопада політичну силу підтримували вже 9% данців. Оскільки «Помірковані» так і не встигли заявити про прихильність до жодного з блоків, їхня позиція в парламенті мала б ключову вагу при розгляді абсолютно всіх питань у данській політиці.

Новий уряд – хиткий міст між правими та лівими

Позачергові парламентські вибори, що відбулися 1 листопада 2022 р., не принесли неочікуваного результату: соціал-демократи залишилися при владі. Утім, голосування закріпило зміни політичного ландшафту Данії. До Фолькетингу пройшли 12 партій (така велика кількість політсил – наслідок низького порогу проходження до парламенту, що становить всього 2% голосів), зокрема дві нові. Традиційний «червоний» блок розпався: навіть якби соціал-демократи заручилися підтримкою партнерів по чинній коаліції, то отримали б лише 81 голос зі 179.

Дізнавайтеся більше: Пан і хуліган: чого варто очікувати від президентських виборів у Чехії

Метте Фредеріксен опинилася в ситуації схожій до тієї, яка склалася у вересні у Швеції. Тамтешні переможці парламентських виборів, соціал-демократи, не втримали владу, оскільки партії, які підтримували їхній уряд, не набрали достатньої для більшості голосів. Щоб не повторити долю своїх колег з Півночі, данські есдеки вирішили запропонувати головним опонентам, лібералам, створити спільний уряд.

Лідери трьох партій на представленні оновленого уряду, грудень 2022 р. Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix

Для «Венстре», яка зараз не має значної підтримки, партійці з міністерськими портфелями – це можливість збільшити довіру данців через вплив на внутрішню й зовнішню політику Копенгагена. Тому партія погодилася на пропозицію есдеків. Проте голосів двох ключових політсил Данії однаково не вистачало для більшості: у парламенті їхні депутати займають усього 73 крісла. Тому до участі у формуванні нового кабінету міністрів запросили «Поміркованих». Проурядова коаліція, підтримана чотирма представниками Фарерських островів та Ґренландії, склала 93 депутати.

Читайте також: Соціал-демократи віддають владу правим? Як проголосувала Швеція на парламентських виборах?

15 грудня 2022 року оновлений склад уряду Метте Фредеріксен почав роботу, зазнавши значних змін. Щоби переконати своїх опонентів приєднатися до коаліції, есдеки поступилися двома ключовими міністерствами – оборони та закордонних справ. Першу посаду обійняв лідер лібералів Якоб Єлеман-Єнсен, який також став віцепрем’єром, а данську дипломатію очолив Ларс Расмуссен. Проте ці поступки не стали єдиними: унаслідок виборів представництво соціал-демократів в уряді скоротилося вдвічі. Якщо у 2019 есдеки забрали всі 23 міністерські портфелі, то зараз – лише 11. Водночас ліберали отримали 7 місць, а помірковані – 5.

Хоча й нові коаліцію та уряд можна назвати таким собі мостом між правими і лівими силами Данії, за їхнім бортом лишилися 9 парламентських партій. Серед них – усі союзники СДП у Фолькетингу минулого скликання: соціал-ліберали, Соціалістична народна партія і Червоно-зелений альянс. Вони та інші політсили, зокрема згадані раніше «Данські демократи», складають опозицію, до якої входять 86 депутатів.

Фолькетинг: саме в цій залі ухвалюють рішення щодо майбутнього скандинавської країни. Folketinget

Однак що це означає? Насамперед новій коаліції протистоятиме строката опозиція. Її частини, найімовірніше, будуть ситуативно підтримувати рішення владних партій, що лиш посилить підтримку політики кабінету міністрів. Утім, така ідеологічна неоднорідність самого уряду несе ризики.

Раніше ми писали про таке: Зачаклована хора: чи є вихід з парламентської кризи в Болгарії?

По-перше, знизяться швидкість та ефективність прийняття рішень із питань, щодо яких урядові партії мають розбіжні позиції. Наприклад, стосовно податкової реформи: ліберали й помірковані пропонують зниження ставок, тоді як соціал-демократи прагнуть зберегти наявну систему.

По-друге, будь-який конфлікт всередині уряду, який його члени не зможуть розв’язати, може призвести до виходу «Венстре» та «Поміркованих» із коаліції і відставки теперішнього кабміну. Тож, найімовірніше, Метте Фредеріксен доведеться вести обережнішу політику або йти на поступки перед іншими партіями.

Висновки

Парламентські вибори в Данії, що відбулися 1 листопада 2022 року, створили складні умови для традиційних партій. Хоча й політика чинної прем’єр-міністерки соціал-демократки Метте Фредеріксен загалом задовольнила данців, «червоний» блок не зміг здобути достатньої для формування уряду підтримки. Однак їхні основні політичні суперники, «Венстре», так само не отримали достатнього кредиту народної довіри. Одна ж із політичних партій, «Помірковані», мала вирішальну вагу.

Щоби зберегти за собою прем’єрське крісло, есдеки запропонували двом іншим найбільшим фракціям Фолькетингу створити коаліцію, незважаючи на розбіжності, що існували між ними. Тож новий кабмін об’єднав у собі як членів СДП, так і лібералів та поміркованих. Хоча й наявність строкатої і неорганізованої опозиції дає уряду надію на можливість отримувати вирішальну підтримку від тих чи інших фракцій (граючи на їхніх різних політичних орієнтаціях), під питанням залишається здатність самого кабінету швидко й ефективно розв’язувати питання, які поставатимуть перед ним, зважаючи на широку коаліцію з трьох ключових партій.

Автор – Богдан Коваленко, експерт із Північної Європи Аналітичного центру ADASTRA

Підписуйтесь на наш Патреон! Цим ви зробите свій внесок у розвиток української аналітики