Роль США в російсько-українській війні: як і чому Вашингтон підтримує Україну?

Починаючи від загострення безпекової ситуації на кордоні України та росії наприкінці 2021 року, пов’язаної з нарощенням москвою своїх військ, Вашингтон почав приділяти особливу увагу нашій країні та її можливостям дати відсіч потенційній російській агресії. До самого початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року США намагалися, з одного боку, попередити ескалацію конфлікту та привернути увагу держав світу до агресивних планів путіна, а з іншого – надати Україні необхідну допомогу для боротьби проти рф.

А вже з початком бойових дій американський уряд став одним із перших, хто почав надавати значну політичну та військову підтримку Києву в боротьбі із загарбниками й фактично став на чолі нової антипутінської коаліції. При цьому сприяння США є чи не найбільш цілеспрямованим та стабільним, а розмір наявної та можливої допомоги Україні є дуже об’ємним.

Тож яку саме підтримку надавав і надає Києву Вашингтон для протистояння агресивним планам кремля? І які власні інтереси підштовхують Сполучені Штати так активно діяти у найбільшій за більш як пів століття війні в Європі – розповідаємо в актуальній статті.

Завдання номер один: як США намагалися відвернути війну

Сполучені Штати проявили значну стурбованість дестабілізаційними діями росії ще з середини осені 2021 року та відтоді почали активну кампанію з інформування та попередження своїх партнерів і України про агресивні плани путіна. Вашингтон намагався різними способами не допустити розгортання нової повномасштабної війни на теренах Європи або хоча б зробити союзників та Київ підготовленими до такого розвитку подій. Інформаційна кампанія США з розкриття можливих замислів кремля стала ефективним засобом із мобілізації уваги світової спільноти навколо можливості нової фази війни між росією та Україною та одним з елементів стратегії її відвернення.

Сполучені Штати інформували Київ та партнерів про переміщення та подальше скупчення російських військ поблизу наших кордонів. Зокрема, вже наприкінці жовтня – на початку листопада в американських ЗМІ була опублікована інформація про нарощування присутності армії рф біля українського кордону. Відтоді Вашингтон постійно повідомляв про зміну ситуації навколо України та переміщення збройних сил росії. На тлі цих подій США розпочали активні консультації зі своїми союзниками в Європі, застерігаючи, що ситуація може погіршитися будь-якої миті, і рф, очевидно, може планувати напад.

Рекомендуємо до прочитання: Трансформація системи міжнародної безпеки і подальша роль України

Суттєво збільшилася кількість контактів американців з українськими посадовцями, з якими ділилися важливою інформацією про стан справ на українсько-російському кордоні та надавалися обіцянки щодо підтримки. Зокрема, яскравим прикладом може бути таємний візит директора Центрального розвідувального управління США Вільяма Бернса 12 січня 2022 року до Києва, під час якого він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та представниками українських розвідувальних служб. Варто зазначити, що до цього, у листопаді 2021 року, очільник ЦРУ відвідував москву, де попередив кремль про моніторинг ситуації навколо України Сполученими Штатами.

Президент США Джозеф Байден готується виступити з промовою, присвяченою вторгненню росії в Україну. 24 лютого 2022. Alex Brandon/AP

Як повідомляє CNN, Білий дім навмисно нагнітав ситуацію в інформаційному полі, розповідаючи про скупчення російських військ та агресивні плани путіна. У такий спосіб США не тільки привертали додаткову увагу партнерів до загострення безпекової ситуації в Європі, а й дискредитували кремль в очах світової спільноти та позбавляли його «ефекту несподіванки». Прикладом цього можуть бути регулярні (і, як виявилося, доволі правдиві) повідомлення розвідки Сполучених Штатів про можливий час початку вторгнення рф в Україну. Постійне інформування про задуми російської влади спонукало союзників США консолідувати та узгоджувати свої дії проти очевидного агресора. Такі дії Вашингтона також могли спричинити появу в урядових колах росії думок про наявність значної кількості агентів, які «зливають» інформацію про плани кремля, і про те, що Сполучені Штати та союзники знають про все наперед.

Важливим результатом такої інформаційної кампанії стало те, що США, Канада та європейські партнери змогли погодити пакети жорстких санкцій, які були запровадженні одразу після вторгнення росії. Без істотного привернення уваги до агресивних дій кремля процес запровадження обмежувальних заходів щодо нього не був би таким узгодженим та швидким, а міг би розтягнутися на кілька тижнів. Крім цього, інформування про наміри путіна зробило його обґрунтування вторгнення та подальшу антиукраїнську пропаганду беззмістовними та нікчемними для західних держав. «Інформаційне нагнітання» виявилося дуже ефективним для привернення уваги світової громадськості. Після вторгнення заяви про обґрунтованість «російської спецоперації» не знайшли підтримки в жодної з країн Заходу.

Ще однією складовою стратегії стримування росії від агресивних дій була активна дипломатична діяльність Білого дому та погроза санкціями кремлю у разі подальшої агресії проти України. Зокрема, вже 7 грудня 2021 року президент США Джозеф Байден та президент рф владімір путін провели відеозустріч, під час якої глава Сполучених Штатів наголосив на необхідності деескалації тогочасної ситуації на кордонах України й погрожував запровадженням жорстких санкцій у протилежному випадку. Однак подальша комунікація не призвела до якихось позитивних результатів через непоступливість кремля, який прагнув задовольнити свої «життєво важливі» інтереси. Уже 15 грудня російський уряд передав США проєкт угоди про «гарантії безпеки», які нібито мали б призвести до деескалації напруги між Заходом і росією. Однак зміст угоди, який, зокрема, передбачав відмову НАТО від політики «відкритих дверей», був абсолютно неприйнятний як для Сполучених Штатів, так і для їхніх союзників. Цей «проєкт угоди» був фактично односторонньою декларацією інтересів росії.

Варто знати: Зовнішня політика російської федерації: вірити не можна зрозуміти

Однак Вашингтон не полишав надію на дипломатичні засоби й шукав можливостей налагодити подальші контакти з рф. Зокрема, була проведена зустріч Джозефа Байдена та владіміра путіна в Женеві 10 січня 2022 року. Проте перемовини лідерів віч-на-віч не дали жодних результатів, крім озвучення взаємних звинувачень. Кремль дорікав США за «надмірне нагнітання ситуації» навколо України. Не виправило стан справ і надання письмової відповіді на російські «гарантії безпеки» від Сполучених Штатів, у якій американський уряд намагався змістити акценти з суто односторонніх поступок із боку НАТО на обмеження наступальних потенціалів як росії, так і Альянсу (насамперед ракет середньої та малої дальності). Через непоступливість путіна переговори зайшли в глухий кут.

Через неспівпадіння багатьох переговорних позицій і загальний антагонізм дипломатичні зусилля США з відвернення вторгнення провалилися. Вашингтон ніяк не міг піти на кардинальні вимоги кремля щодо «повернення НАТО в кордони 1997 року» або «відмовити Україні та іншим державам у перспективі членства». Прийняття таких умов могло стати фактичною капітуляцією НАТО перед росією без будь якого спротиву. Однак якраз такі умови з «перегляду системи європейської безпеки» були ключовими для рф, і москва також не збиралася відступати назад у цьому питанні.

Розвантаження літака з військовою допомогою США для України. 22 жовтня 2021. Міністерство оборони України

Важливим також був процес постачання Сполученими Штатами зброї Україні та виділення додаткових коштів на військову допомогу. Вашингтон був зацікавлений у наданні Києву деякої кількості оборонної зброї для забезпечення можливості дати відсіч агресору. Постачання таких засобів розпочалося ще в середині жовтня 2021 року в рамках пакету безпекової допомоги США на 60 млн доларів. Тоді до України прибула партія протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin, які призначені для ураження броньованої техніки противника на відстані до 2500 м та працюють за принципом «вистрелив-забув». Вже після вторгнення росії ця зброя показала високу ефективність у боротьбі з бронетехнікою російської армії, але є придатною переважно для оборонних дій та ближнього бою через малий радіус дії.

Наступним важливим кроком стало підписання 27 грудня Джозефом Байденом оборонного бюджету США, у якому додатково виділялося 300 млн дол. на військову допомогу Києву. Також Державний департамент 20 січня дозволив країнам Балтії передати Україні озброєння, зокрема переносні зенітні ракетні комплекси FIM-92 Stinger. Вони здатні вражати повітряні цілі на порівняно низькій висоті (до 3,8 км) на відстані до 8 км. Зброя такого типу також продемонструвала себе досить ефективною в умовах бою з російською авіацією на низьких висотах. У рамках додаткової фінансової допомоги Україні активне постачання озброєння почалося вже в січні 2022 року. Тоді був фактично створений «повітряний міст» між Києвом та Вашингтоном. Зокрема, 31 січня в Україну прибуло 84 тонни боєприпасів різного калібру, а 10 лютого було доставлено 130 тонн військової допомоги, яка містила комплекси Javelin, ракети до них та інше озброєння.

Читайте також: Антанта 21 століття: чому Британія допомагає Україні?

Збільшення обсягів постачання боєприпасів та техніки Україні Сполученими Штатами дозволило нам отримати додаткові можливості стримувати наступ росії на початку війни. Однак цього озброєння не було достатньо для того, щоб забезпечити максимальний захист від наступальних дій противника та значно сповільнити його просування територією України. Зброя, передана США, (зокрема згадані вище протитанкові та протиракетні установки) мала невисокий радіус дії і призначалася лише для оборонних операцій, що зробило її застосування недостатнім для стримування масованих атак ворога і проведення активних контрнаступів. Крім цього, відсутність будь якої бронетехніки та важкого озброєння від США на той час також не задовольняли повністю оборонні потреби України. При наявності такого обладнання перед вторгненням можливості української армії стримувати наступ росії були б набагато більшими. Зрештою, найактивніше надходження боєприпасів та техніки почалося лише фактично напередодні вторгнення, і, відповідно, його активний перерозподіл між підрозділами армії міг початися вже після вторгнення рф.

Загалом Сполучені Штати намагалися врахувати всі можливі варіанти розвитку подій навколо України та підготувати себе й союзників до кожного з них. Велика увага приділялася відверненню вторгнення росії усіма засобами, але, на жаль, зусиль США для цього не вистачило. Основною причиною неспроможності Сполучених Штатів зупинити рф могла стати непоступливість самої москви та неготовність кремля та Вашингтона йти на суттєві взаємні поступки. До того ж рішення про вторгнення могло бути прийняте путіним заздалегідь, а переговори з Заходом могли мати другорядний характер для зондування позиції країн та готовності йти назустріч вимогам рф. Позитивним результатом такої превентивної діяльності США стала підвищена готовність союзників до агресії рф та нівелювання «ефекту несподіванки», що звело нанівець пропаганду кремля.

Роль США після вторгнення росії

Вторгнення рф в Україну не стало для Сполучених Штатів непередбачуваним і створило привід для впровадження заздалегідь заготовлених санкційних механізмів, посилення загального тиску на росію та надання ще більшої різноманітної допомоги нашій державі. Вашингтон одразу запевнив Київ у цілковитій політичній підтримці та готовності допомагати українському народові в боротьбі із загарбниками. Фактично в перший день вторгнення був запроваджений пакет економічних санкцій проти рф, який містив, зокрема, значні експортні обмеження, санкції проти банку ВТБ з 250 млрд дол. активів та обмеження на експорт високотехнологічної продукції на росію. 26 лютого США вже виділили екстрений пакет допомоги розміром 600 млн дол., 350 з яких призначалися для військових потреб України. Ще одним стрімким рішенням адміністрації Байдена було ембарго на імпорт російської нафти, газу та енергоносіїв 8 березня 2022 року. Президент зазначив, що цей крок вдарить і по економіці США, але він є правильним та необхідним.

Вже 15 березня було заявлено про надання ще більшого пакету фінансової допомоги Україні розміром 13,6 млрд дол. на військові, гуманітарні та економічні потреби. До того ж було ухвалено рішення про прийняття до 100 000 українських громадян, які були вимушені покинути батьківщину через війну, у США. Також Вашингтон надає значну політичну підтримку Україні. Зокрема, знаковим є візит державного секретаря Ентоні Блінкена та міністра оборони Ллойда Остіна в Київ 25 квітня. Цей візит мав дуже високу політичну вагу, оскільки фактично був першим приїздом американських посадовців від початку повномасштабного вторгнення. У ході зустрічі було погоджено ще один пакет військової допомоги розміром у 800 млн доларів.

Візит державного секретаря Ентоні Блінкена та міністра оборони США Ллойда Остіна до Києва. 25 квітня 2022. Офіс Президента України

Водночас одразу після вторгнення гостро постало питання про надання негайного захисту Україні, зокрема від обстрілів території держави авіацією та крилатими ракетами. Наявної системи ППО недостатньо для цілковитого захисту повітряного простору, тому український уряд висунув вимогу до союзників допомогти його боронити. Зокрема розглядалися такі варіанти, як «закриття неба», тобто захист повітряного простору військово-повітряними силами та ППО НАТО, та негайна передача Україні систем протиповітряної оборони далекого радіусу дії. Перший варіант виявився нереалістичним навіть для Сполучених Штатів окремо. Вашингтон заявив, що такий крок може поставити країну під загрозу прямого зіткнення з військами росії, що в результаті може призвести до непередбачуваної ескалації. Тому цей варіант не був втілений у життя. Дискусії щодо другого варіанту продовжуються й надалі, у короткостроковій перспективі надання натівських систем ППО є можливим.

Тим не менш, підтримка США залишається істотною і обіцяє бути ще більшою в майбутньому. Відповідно до даних Державного департаменту, поточна підтверджена військова допомога, що складається з великих обсягів озброєння, обладнання та техніки різнопланового характеру, без сумнівів є одним із найбільших пакетів, який США надавали Україні за весь час російсько-української війни (з 2014 року). Допомога включає в себе 7000 одиниць піхотного озброєння, 75 000 бронежилетів та шоломів, 11 вертольотів Мі-17, 200 бронетранспортерів М113, велику кількість комплексів Javelin та Stinger, багато іншого обладнання. Звісно, перелік фактично може бути ще більшим, проте, з безпекових міркувань, інформація про постачання може не розголошуватися або публікуватися пізніше. У цьому контексті варто зупинитися на окремих типах озброєння, які вже застосовуються або скоро будуть застосовуватися Збройними силами України, і про те, як вони можуть повпливати на перебіг війни.

Дізнавайтеся більше: Стратегічна культура США: між відданістю світовим ідеалам та гнучкістю принципів

Насамперед зазначається про постачання дев’яноста 155 мм гаубиць М777 та боєприпасів до них. Вони мають ефективну дальність стрільби понад 40 км та можуть використовувати активно-реактивні снаряди підвищеної точності. Ці гармати вже доставлені в Україну та використовуються на передових позиціях, зокрема на Донбасі та на півдні країни. Важливість цих гармат полягає в тому, що завдяки ним можна обстрілювати позиції в тилу противника і створювати ґрунт для подальших контрнаступальних дій та звільнення захоплених територій, що наразі є одним з основних пріоритетів у бойових діях проти рф.

Також з’являється інформація (поки непідтверджена офіційно) про прибуття в Україну та використання мобільних реактивних систем залпового вогню M142 HIMARS/M720 MLRS, яка має дальність стрільби понад 45 км і є ефективнішою за аналогічні вітчизняні системи «Град» чи «Смерч». Крім цього, такі комплекси можуть оснащуватися тактичними ракетами ATACMS, які мають дальність польоту до 300 км, що перевищує дальність наявних в Україні систем «Точка-У» більш як удвічі. Така далекобійна зброя може стати вагомим аргументом для деокупації захоплених територій та ураження шляхів сполучення противника в тилу. Зокрема, такою системою, як зазначають, в перспективі можна вразити і Кримський міст (який є важливою ланкою сполучення для кримського угрупування російських військ) та інфраструктурні об’єкти на території рф у тому числі. Хорошим доповненням для арсеналу українських військових є дрони-камікадзе Switchblade, які мають дві версії – протипіхотну, та протитанкову. Такі дрони можуть ефективно застосовуватися для різних тактичних задач та мають значно більший радіус дії, ніж наявні протитанкові та протипіхотні системи.

Комплекс HIMARS з балістичною ракетою ATACMS. U.S Department of Defence

Неабияким важливим кроком США для України стало підписання 9 травня Джозефом Байденом закону про «ленд-ліз», який востаннє використовувалася Сполученими Штатами ще за часів Другої світової війни. Ця система передбачає надання військового обладнання та озброєння в довгострокову оренду або кредит із поверненням коштів через тривалий час. Основним плюсом такого способу передачі є те, що скорочується велика кількість бюрократичних процедур та з’являється можливість поставляти різноманітне озброєння та техніку у великих обсягах. Крім цього, постачання обладнання буде довгостроковими, що є відчутним позитивним аспектом для України у випадку тривалих бойових дій.

Суспільно-політичні настрої в США на фоні війни в Україні

Вторгнення росії в Україну викликало широкий резонанс серед американськоо суспільства і призвело, зокрема, до збільшення рівня підтримки населенням нашої країни і кількості людей, які почали більш негативно ставитися до рф як держави. Крім цього, зменшилася різниця в поглядах щодо деяких питань політики США щодо росії та України між прихильниками республіканців та демократів. Відповідно до опитування, проведеного інститутом Brookings, більшість американців тепер бачать Київ набагато більш дружнім, ніж рф. Зокрема 18% респондентів вважають Україну союзником, 54% – дружньою країною. 30% та 40% респондентів республіканців та демократів відповідно вважають рф ворогом США.

Майже половина з опитаних (49%) погоджуються з чинною політикою Джозефа Байдена в російсько-українській війні, серед них 31% республіканців та 69% демократів. Збігаються погляди в представників різних партій і щодо питання про відправлення військ США на допомогу Києву: 65% респондентів виступають проти цього, водночас 56% із них підтримають можливе запровадження безпольотної зони над Україною. Важливим є те, що більшість з опитаних американців (73%) готові «прийняти» спад в економіці та підняття цін на енергоносії, що можуть виникнути в результаті американських санкцій проти росії. 36% громадян будуть готові до прийняття в США українських біженців.

Вас може зацікавити: Трансформація політики безпеки ЄС: збільшення автономії чи збереження пріоритету НАТО?

Не тільки американський уряд та суспільство, але й Конгрес своєю позицією продемонстрував підтримку України (варто пам’ятати, що виділення коштів Києву та той же ленд-ліз потребують обов’язкового схвалення парламентарів), хоча й внутрішні протиріччя між партіями щодо протидії кремлю залишилися. Зокрема республіканці звинувачують Байдена та демократів у проведенні слабкої політики щодо рф, вказують на те, що провал 46-го президента в Афганістані та непослідовність у протистоянні росії стали однією з причин того, що кремль зміг розпочати вторгнення. Демократи ж наголошують на провальній зовнішній політиці Трампа щодо України та згадують інцидент із процесом імпічменту після розмови колишнього президента США з Володимиром Зеленським.

Загалом підтримка Сполученими Штатами нашої держави після вторгнення росії є значною і розширюється з кожним днем, особливо її військова компонента. Заздалегідь підготовлена реакція на можливі агресивні дії кремля полегшила Вашингтону швидке розгортання допомоги Україні. Особливо важливою для Києва залишається фінансова та військова допомога США, від якої напряму залежить результативність бойових дій.

Інтерес Сполучених Штатів у підтримці України та можливі варіанти подальшої допомоги

Після віроломного нападу росії, ставлення США до нашої держави почало активно трансформуватися. В очах американського уряду ми вже стали іншою країною, фактично форпостом демократії в боротьбі проти авторитаризму. Однак які насправді вигоди може мати Вашингтон від такої активної допомоги Україні, і якими є безпосередні інтереси Білого дому?

По-перше, підтримка Києва Сполученими Штатами важлива в контексті загальної зовнішньополітичної ідеології США, спрямованої на захист демократичних режимів та ліберальних цінностей. Відсутність швидкої реакції Вашингтона на події в Україні могла б коштувати значних репутаційних втрат американському уряду, який за адміністрації Байдена вже пережив істотну критику через події в Афганістані.

Президент США Джозеф Байден підписує закон про ленд-ліз для України. 9 травня 2022 р. Angela Perez/Twitter

По-друге, США неабияк зацікавлені в послабленні росії як екзистенційного та ідеологічного супротивника. Героїчна оборона українців проти росіян відкрила унікальну можливість для Сполучених Штатів ослабити одного зі своїх ворогів «чужими руками» без (поки що) безпосереднього втручання в пряме протистояння з агресором шляхом постачання необхідного озброєння та грошей. Зокрема, бажання суттєво обмежити можливості москви агресивно діяти на міжнародній арені підтверджують слова міністра оборони США Ллойда Остіна напередодні візиту в Київ 25 квітня: «Ми хочемо, щоб росія ослабла до такої міри, щоб вона не змогла робити такі жахливі речі, які вона зробила під час вторгнення в Україну». Також агресія рф в Європі створила передумови для більшої консолідації європейських союзників Сполучених Штатів навколо них в межах НАТО. З огляду на внутрішні суперечності, які існують наразі в блоці, у такий критичний для європейської безпеки момент лідерство США в НАТО може дати певну можливість консолідувати союзників Альянсу навколо себе. Сьогоднішні події є зручним моментом для Вашингтона для того, щоб підвищити свій авторитет серед союзників та партнерів.

Детальніше про проблему: Оповідь про «смерть мозку НАТО»: до чого тут Туреччина?

По-друге, ослаблення росії також може потенційно посилити можливості США в протистоянні з КНР. рф розглядається як один з основних партнерів Китаю на його шляху до глобального лідерства на міжнародній арені та як ідеологічний союзник у боротьбі проти теперішнього «несправедливого» міжнародного ладу. Ефективне стримування та ізоляція кремля, а також можливі внутрішньополітичні трансформації в рф позбавлять Пекін підтримки важливої дружньої країни. Крім цього, застосування масштабних санкцій проти росії слугує сигналом для китайського уряду, що в разі агресивних дій (наприклад щодо Тайваню) Китай може також отримати рішучу відповідь та жорсткі санкції, які теоретично можуть нанести сильнішої шкоди економіці КНР через її тісніше залучення до світової економічної системи.

По-третє, експорт зброї та техніки США до України може дати поштовх розвитку військово-промислового комплексу Америки. Більш активне постачання обладнання та попит на нього призводить до збільшення обсягів виробництва, а отже, і прибутків американських військових компаній. Зокрема корпорація Lockheed Martin Corp, що випускає протитанкові комплекси Javelin, збільшила обсяги виробництва з 2100 до 4000 одиниць щорічно через активне використання їх в Україні. Крім цього, вже виникає необхідність надання додаткового озброєння та техніки до країн НАТО для посилення східного флангу й задоволення потреб учасників блоку в новій техніці в обмін на ту, яку вони передають Києву. Фактично завдяки цій війні, США отримали можливість переозброїти увесь  Альянс, оскільки на заміну старим радянським системам, які досі перебували в країнах колишнього соцтабору й були передані Києву в першу чергу, приходять новітня американська зброя і техніка.

Іншим вигідним військово-комерційним моментом для Вашингтона є те, що їхнє озброєння нищить «другу армію світу», що слугує неабиякою рекламою на мілітарному ринку. Крім того, інформація, яка може передаватися українцями про переваги та недоліки того чи іншого озброєння/техніки в реальних умовах є дуже цінною для подальшого розвитку військових технологій США. Варто зазначити, що в перспективі Сполучені Штати можуть отримувати від України зразки сучасної російської зброї та техніки, які можуть бути захоплені в результаті бойових дій. Це може стати унікальним дослідницьким матеріалом для експертів оборонної промисловості США під час покращення власного озброєння. Досвід українських військових у боротьбі з російською армією також є неабияк цінним для Сполучених Штатів під час навчання підрозділів своїх збройних сил. Навчання могло б бути взаємовигідним, оскільки американські солдати отримували б інформацію про ведення бою з росіянами, а українські солдати могли б перебрати досвід і тактику американців та інших партнерів із НАТО.

Читайте також: Безпекові моделі для України: гарантії в обмін на нейтралітет чи рух до НАТО?

Зрештою, економічне послаблення росії та поступове обмеження експорту енергоносіїв із неї також є вигідним для Вашингтона. Частку ресурсів, які до країн ЄС постачає рф, в перспективі можна замінити паливом зі США, насамперед скрапленим газом. Для диверсифікації джерел постачання енергоносіїв до ЄС такий варіант може бути досить ефективним в довгостроковій перспективі і принести додаткові прибутки Вашингтону від збуту американських енергоносіїв в європейських країнах. Уже в березні 2022 року США та Європейський Союз домовилися про постачання 15 мільярдів кубометрів скрапленого газу. Була також створена спільна робоча група для зменшення залежності Євросоюзу від енергоносіїв росії та пошуку нових експортерів палива. Однак постачання енергоресурсів зі Сполучених Штатів буде лише початком зменшення залежності держав ЄС від російських нафти й газу, оскільки вони не зможуть одразу замінити їх повністю. У 2021 році з рф надійшло близько 40% імпортного блакитного палива – для компенсування такого обсягу постачання газу з росії диверсифікація імпорту енергоносіїв до ЄС повинна включати не лише імпорт зі США, а й із країн Близького Сходу та Африки.

Як бачимо, залучення Сполучених Штатів до боротьби України проти рф є справді важливим елементом зовнішньополітичної діяльності Вашингтона. Очевидно, що формат підтримки, який надається Америкою Україні, не є остаточним та може змінюватися з часом. Однак як ще могли б допомогти США Києву, й наскільки можна посилити теперішню підтримку? По-перше, варто збільшити та урізноманітнити постачання зброї в Україну, зробити цей процес довгостроковим та структурованим. Наразі ключовим елементом успіху в боротьбі українців з агресором є саме військова допомога, оскільки надходження озброєння дозволяє поповнити втрати арсеналу та здійснювати контрнаступ та операції зі звільнення територій, тобто загалом змінювати ситуацію на полі бою на користь української армії, наближаючи мир у Європі.

Ухвалений закон про ленд-ліз відкриває суттєві можливості для постачання необхідної Києву зброї. Зокрема, життєво важливим для України є оновлення та посилення системи ППО та військово-повітряних сил. Надходження засобів ППО високої дальності, таких як MIM-104 Patriot, навчання українських воїнів роботи з такими системами, могло б істотно посилити захист повітряного простору, інфраструктурних і цивільних об’єктів від ворожої авіації та ракет. Хорошим доповненням було б постачання систем оборони проти ракетних снарядів, аналогічних системі «Залізний купол» Ізраїлю. Наявність таких систем змогла б полегшити становище в прифронтових районах, які активно обстрілюються реактивною артилерією окупантів.

Система ППО Patriot в бойовому положенні. George Calin/Reuters

Важливою буде організація навчання українських військових за кордоном для ознайомлення зі зброєю та технікою стандартів НАТО, забезпечення обслуговування та ремонту обладнання, переданого Україні, на підприємствах сусідніх держав і в США зокрема. Постійні обстріли інфраструктурних та військових об’єктів росією роблять технічне обслуговування союзницької техніки дуже ризикованим та складним для реалізації. Крім цього, хід війни могло б змінити надання Україні високоточного далекобійного озброєння у великих кількостях, такого як крилаті ракети типу Tomahawk, що здатні вражати цілі противника в його глибокому тилу.

Ураження інфраструктурних та військових об’єктів росії на її території та в окупованому Криму є надзвичайно важливим для отримання переваги над противником. У такий спосіб можна значно ослабити можливість російських військ проводити наступальні та навіть оборонні дії через пошкодження інфраструктурних та логістичних вузлів. Однак постачання такого озброєння теоретично може призвести до істотного зростання напруги між США та росією, оскільки розміщення далекобійної зброї Заходу на теренах України є, так би мовити, однією з «червоних ліній» для кремля.

Варто знати: Кремлівська вісь: хто та як підтримує агресію рф проти України?

У випадку можливого погіршення ситуації на фронті Сполучені Штати лишають за собою право надавати військову допомогу окремо від НАТО та інших союзників. Тут, зокрема, може йти мова про «закриття неба» України силами ВПС США окремо. Хоча реалістичність такого варіанту незначна, але навряд чи його можна відкидати повністю. Важливим також буде продовження й економічного санкційного тиску Сполучених Штатів проти кремля, спрямування зусиль на максимальну ізоляцію росії від світової економічної системи. Крім цього, істотним питанням є створення засобів повоєнного відновлення України, фінансування відбудови міст та всіх зруйнованих інфраструктурних об’єктів. Тут США також можуть взяти лідерство та очолити створення прообразу Плану Маршалла 1947 року, яким було відновлено економіку та інфраструктуру країн, які постраждали у Другій світовій війні. Зрештою, Сполучені Штати можуть виступити активним промоутером інтересів Києва у світовій спільноті та безпекових об’єднаннях, зокрема в НАТО. Україна здатна стати дуже цінним членом Альянсу з огляду на набутий бойовий практичний досвід та її важливість для гарантування безпеки в Східній Європі.

Загалом інтерес США в підтримці нашої держави є істотним, а можливості допомоги Вашингтона не є вичерпаними. Проте для того, щоб забезпечити собі постійну та об’ємну підтримку Сполучених Штатів, необхідно постійно наголошувати на важливості України як партнера США, який, зокрема, допоможе реалізувати інтереси, зазначені вище.

Висновки

Із самого початку ескалації напруженості та активізації агресивних дій росії навколо України Сполучені Штати почали привертати увагу світової спільноти до можливих планів кремля та намагалися втілити стратегію стримування російської влади від можливого вторгнення. Хоча, на жаль, зусиль Вашингтона виявилося недостатньо для того, щоб зупинити путіна в реалізації його віроломної авантюри, дії американського уряду змогли певним чином підготувати Україну та союзників до такого розвитку подій. Зокрема «ефект несподіванки» від вторгнення був зведений нанівець, російська пропаганда виявилася повним фарсом для західних країн, а росія в перші дні понесла відчутні наслідки своєї агресивної політики.

Допомога США Україні після вторгнення, зокрема постачання озброєння та економічні санкції проти москви, стала важливою складовою посилення стійкості Києва в боротьбі проти загарбників. Звісно, Сполучені Штати не були та наразі не в змозі задовольнити абсолютно всі наші потреби в протистоянні рф, проте в довгостроковій перспективі допомога США Україні так чи інакше буде основою для успішного протистояння агресору. Тим паче, Сполучені Штати мають істотний та обґрунтований інтерес підтримувати Київ, оскільки це дозволить Вашингтону значно послабити росію, зміцнити свої лідерські позиції серед демократичних держав та покращити свій загальний авторитет на міжнародній арені.

Автор – Анатолій Черниш, експерт з міжнародної безпеки Аналітичного центру ADASTRA

Якщо наша робота приносить вам користь, підтримайте команду центру на Патреоні. Розвиваймо вітчизняну аналітику разом!