Супермаркет пропаганди: КНР (частина перша)

Ми живемо у 2020 році – у час, коли, здавалося б, ідеологізація політики та її головний інструмент – пропаганда – мали б відійти в минуле. Утім, низка урядів по всьому світу все ще не гребує користуватися пропагандистськими інструментами, щоб просувати свої інтереси. І кожен з них розуміє цей концепт по-своєму, що й нагадує собою супермаркет, де є багато різних товарів на будь-який смак. Цей цикл статей пояснює, що таке пропаганда, де її можна зустріти, яких видів вона буває та як відрізняється в певних державах. В інформаційному суспільстві про це варто знати кожному! Тому не соромтеся заходити – цей супермаркет відкритий 24/7.

Яким є світ китайської пропаганди?

Навіть пересічний українець, що не цікавиться політикою, точно знає, який політичний режим панує в КНР. Комуністична партія Китаю визначає курс держави в усіх галузях її існування, часто жертвуючи свободою слова, правами людини та соціальною рівністю задля економічного зростання та боротьби за гегемонію у світі. Уряд витрачає шалені кошти на те, щоб довести, наскільки ідеальною є китайська утопія, ігноруючи закиди капіталістичного світу про порушення прав людини, авторитаризм чи переслідування противників влади. І «заглушити» всі ці звинувачення, об’єднавши китайський народ у єдиному пориві ненависті до ворогів, любові до батьківщини та поваги до Комуністичної партії, можна, звичайно, завдяки старій-добрій пропаганді.

Читайте також: Супермаркет пропаганди: вступ

За роки плідної праці державні медіаресурси, що формують світогляд та інформаційний простір китайців, виробили свій алгоритм створення та подачі матеріалів. Вони випускають сюжети з дійовими особами, яким присвоюються певні соціально-психологічні архетипи, близькі китайському народу. Умовно їх можна розділити наступним чином:

1.    «Жертва». Центральна особа в репортажах такого типу зазвичай починає свою розповідь, налаштовуючи глядача на позитивну хвилю, а потім у потрібний момент різко змінює емоційний характер контенту на драматичний та гнітючий; якщо у цій ролі виступає китайський мігрант, його завдання – показати «погане життя» на чужині та сум за батьківщиною;

2.    «Розумна й дотепна людина». Такий контент виконує функцію «інфотейнменту», тобто поєднує у собі розваги та корисну інформацію; зазвичай у цих відео використовують іноземців, що розповідають цікаві та легкі факти про Китай;

3.    «Інтелектуал». У подібному медіапродукті увага сконцентрована на людині з образом авторитетного науковця або фахівця з певної галузі, що може викликати більше довіри у глядача, особливо у китайців з огляду на культурні особливості. У таких роликах здебільшого обговорюють теми, що перетинаються зі стереотипами про китайців, однак якогось особливого сенсу вони можуть і не мати, даючи заплутаний та порожній за суттю діалог;

4.    «Простак» – роль «пересічного китайця», який має показати «звичайне» життя народу КНР. У відео з використанням головного героя з цією роллю використовується викривлення фактів для того, щоб показати, що звичайні китайці живуть у достатку та особливо не скаржаться; також у такому контенті може бути присутнім докір у бік «капіталістичних країн» за їхні недоліки;

5.    «Біла мавпа» – таким терміном у Китаї називають білошкірих англомовних іноземців, що рекламують певні китайські товари або країну загалом; викликають більшу довіру серед китайського населення; часто виступають надто доброзичливими (детальніше про це явище ви дізнаєтесь у другій частині матеріалу);

6.    «Правдоруб» – ця людина часто виголошує промови, адресовані іноземцям, у яких вказуються недоліки західного світу та переваги життя у Китаї; іноді люди у цій ролі не цураються використовувати нецензурну лексику.

Також китайська пропаганда є особливою тим, що вона є сучасною та цифровою. Друковані матеріали використовуються все менше, а соціальні мережі стають головною платформою для пропагандистських матеріалів. Усі вищезгадані ролі можна побачити у роликах знайомого нам додатку – ТікТок, та його китайського аналога – Douyin. Саме тут ми зможемо переконатися у тому, яким різноманітним та дивовижним є світ китайської пропаганди.

Соцмережі як зброя

Певно, уже всі чули про китайський додаток ТікТок – платформу для поширення коротких відео, що схожа на Vine, який був надзвичайно популярним у 2013-2015 роках. Цікаво, що той ТікТок, який ми з вами знаємо, хоч і створений розробниками з КНР, проте не діє на її території. Винятково для китайських громадян був створений аналог, який має назву Douyin (Дуєн). Обидва додатки стали надзвичайно популярними серед молоді в усьому світі.

Творців сервісу неодноразово звинувачували у тісному зв’язку з Комуністичною партією Китаю, а політика регулювання контенту іноді викликала низку питань, як-от під час блокування відео американської б’юті-блогерки, у якому вона розповідала про долю уйгурів у КНР (тюркської мусульманської меншини, яку дискримінує китайська влада). Зрозуміло, що китайську пропаганду можна знайти як у міжнародній, так і у внутрішній версії соцмережі. Це стало однією з причин її блокування в Індії, такі ж дії обговорюються й у владних колах Сполучених Штатів Америки.

Цікаво знати: Уроки революцій: як соцмережі стають інструментом протестів?

У ТікТоку можна знайти багато відео, в яких прославляють та ідеалізують уряд КНР. Проте довести, що певні блогери працюють на нього дуже важко. Утім існує низка критеріїв, які допомагають зрозуміти, який відеоматеріал має явно замовний чи пропагандистський характер:

-        найбільш очевидним вказівником, звичайно, є висвітлювання тем, що зазначені в пропагандистських внутрішніх директивах Відділу роботи Об’єднаного фронту. Тобто коли блогер використовує меседжі, розроблені китайський урядом, як-от: «Китай не є ворогом для сусідніх країн та світу загалом», «китайський народ живе щасливо й заможно», «Тайвань і Гонконг – невід’ємні частини Китаю, у справи яких втручаються іноземні держави» тощо;

-        використання точної чи закритої статистики, яку важко знайти пересічній людині;

-        незв’язність відеоряду та написів на відео, граматичні помилки;

-        ефекти в монтажі роликів, що не мають безпосереднього зв’язку з сенсом відео;

-        якщо виробником контенту є компанія, утворена за кошти китайського уряду, вона, здебільшого, знаходиться близько до офшорних зон;

-        блокування коментарів, що критикують китайську владу або викривають мету створення контенту.

Пропаганда в ТікТоку: міжнародний рівень

Ми переглянули велику кількість відео в ТікТоку та знайшли ті, що підпадають під усі вищезгадані ознаки китайського пропагандистського контенту та навіть висвітлюють ті ролі, про які ми згадували на початку статті. До прикладу, акаунт @freshlilyli створений китайською емігранткою, що живе у Каліфорнії. До пандемії велика частина її відео була присвячена руйнуванню міфів щодо китайців. Після спалаху COVID-19 почалися матеріали про те, як добре Китай бореться з вірусом та допомагає світові. Окрім того, у її тіктоках можна чітко простежити слідування лінії Компартії КНР: коли в Пекіні заявляли про відсутність доказів передавання вірусу від людини до людини, ролики дівчини були наповнені оптимізмом. В одному з них вона закликає не панікувати, заявляє про те, що коронавірус легко виліковується й вітає всіх з Китайським Новим Роком.

До цього списку додаються ролики, що показують «ефективність» китайського уряду в боротьбі з пандемією – кадри бортів літаків із гуманітарною допомогою для ЄС та підготовки Уханя до відкриття після затяжного карантину. У всіх відео блогерки можна прослідкувати меседж, який вона сама неодноразово промовляє вголос: «Китай рятує світ, китайський уряд – найкращий у боротьбі проти вірусу, Китай кращий за США в усьому». Загалом кажучи, цей акаунт використовує «наратив жертви» у китайській пропаганді.

Більше за темою: США і Китай: як коронавірус впливає на боротьбу за світове лідерство? 

ТікТок також наповнений і акаунтами, що присвячені новинам із Китаю, зазвичай хорошим: наприклад, медіасторінка @oneteamedia. Цікавим є те, що цю компанію було створено коштами китайської влади у Східній Європі. Фактично власники акаунту отримують необхідний «сценарій» чи список тем від китайської сторони та знімають на його основі матеріал. Наприклад, на цьому акаунті ми бачимо відео про те, які міста Китаю заробляють стільки ж, скільки деякі повноцінні держави, або про те, які речі було винайдено в КНР. Однак, іноді на цій сторінці можна знайти досить дивні відео, у яких навіть складно зрозуміти основний посил.

У всіх тіктоках цієї серії головним героєм є безіменний професор антропології Шанхайського університету. Цікавим є те, що він відповідає на доволі стандартні питання, однак його відповіді не мають жодного сенсу, навіть якщо їхню загальну суть виділяють в кінці відео окремо. Утім, переглядаючи деякі відповіді професора, стає зрозумілим, чому ці ролики є пропагандистськими. Питання більшою мірою стосуються стереотипів щодо китайців, проблеми національної самоідентифікації та мультикультуралізму: «Чи Ви проти поїдання собак?», «Чи Ви вважаєте, що китайці їдять собак?», «Що Ви маєте на увазі, коли Ви називаєте себе китайцем?» та «Як співіснувати з іншими культурами?». У процесі знімання відео професор відповідає на ці питання, однак дуже розмито та нечітко, а у певних його репліках можна почути подібне: «Комунізм – це не те, що ви думаєте. Вам погано з капіталізмом. Я вважаю капіталізм неправильним. Мені здається, вам варто запитати про те, що таке комунізм, бо ви його неправильно розумієте».

Наприкінці кожного ролику з’являється головна ідея – до прикладу, «Це нормально бути інакшим. Кожна культура є інакшою. Одного дня вам потрібно усвідомити те, чим ви відрізняєтесь», або «Узагальнення – це небезпечно», «Те, що ви знаєте, не завжди є тим, що ви насправді маєте знати», «Перед тим, як щось засуджувати, ми маємо спробувати зрозуміти щось через питання». Такий формат мав би апелювати до того, що на Заході називають «інфотейнментом». Тут ми чітко бачимо те, що цей контент розраховано на інтелігенцію, однак за цим лише приховано «псевдоінтелектуальність», яка суперечить здоровому глузду. За веселою обгорткою приховано той наратив, який хоче нав’язати світові китайська влада, і за таким контентом треба дуже уважно слідкувати.

@roger311 є ще одним акаунтом, на якому деякі відео викликають багато запитань через їхню надмірну нереалістичність задля покращення іміджу Китаю. Цього разу ми бачимо громадянина КНР, який знімає китайську лікарню. У ній, за його словами, «зараз медсестер більше за пацієнтів». Далі Роджер розповідає історію про свого друга з Іспанії, який побачив, як у супермаркеті дитина плаче від самого вигляду маски. Тіктокер робить це з непомітним докором світові за повільну, непорівнювальну з Китаєм реакцію на пандемію. Зрозуміло, що в цьому важко помітити щось екстраординарне, однак хлопцеві є чим нас вразити. В одному зі своїх тіктоків він показує «звичайну квартиру звичайного китайця», неодноразово наголошуючи, що не є багатієм і що це типова ситуація для усієї держави. Роджер порівнює її з квартирами на Заході, мило показуючи піаніно в одній із кімнат.

Вас може зацікавити: Супермаркет пропаганди: Північна Корея

Однак розміри та стан помешкання загалом вразили би будь-якого українця чи навіть американця, оскільки виглядає воно доволі добре. Хлопець навіть жартує про те, що квартира завелика для того, щоб самостійно в ній прибирати. Завершує цю «виставу» панорама з дрона на балкон та багатоповерхівку, у якій знімає Роджер. Очевидно, що це не збігається з тим, що ми можемо знайти у великій кількості фото та відео про місця, де живуть звичайні китайці. Ба більше, багато китайців у коментарях до цього ролику пишуть, що вони не назбирають на таке житло за все своє життя. Це здається чимось дивним, але китайська влада використовує ТікТок для того, щоб показати, як Китай бореться з бідністю, антисанітарією, стереотипами та хворобами. Можливо, іноді це виглядає смішно чи безглуздо, але є люди, які всьому цьому вірять, що і створює попит на такий контент. Однак, подібне робиться не лише для іноземців.

Пропаганда в Дуєні: внутрішній вимір

Як ми вже знаємо, китайська версія ТікТоку для внутрішнього використання називається Дуєном, і пропаганди у ньому ще більше, аніж у міжнародній версії. Мало того, вона є більш різкою, злою та налаштованою проти «поганого Заходу».

Цікавим є те, що великий пласт цих матеріалів саме в китайській версії додатку є англомовним із китайськими субтитрами. У культурі Китаю культивується більша довіра до того, що кажуть іноземці або люди, що володіють іноземними мовами, що й використовується Комуністичною партією Китаю. Очевидно, що владі важливо довести своїм громадянам зверхність КНР над іншими державами. Для цього використовують різні методи.

Наприклад, у додатку є загадковий канадець (у Дуєні замість ніків у акаунтів є лише персональні ID-номери), що постійно у своїх відео вихваляє Китай та привертає увагу до того, як погано до нього ставляться у світі. Зазвичай він знімає гумористичні скетчі про іноземців, однак за будь-якої нагоди він може змінити характер своїх роликів на більш жалісливий та драматичний. Так, в одному з тіктоків його обурює те, що коронавірус називають «китайським вірусом», що спровокувало хвилю проявів расизму в бік китайців по всьому світу. Зрозуміло, що такі випадки справді були, однак їх засуджували й американці, і мешканці інших держав, борючись із цим явищем. Проте нашого героя найбільше вразив «коментар під відео» про те, що «китайці на все це заслуговують», через що він закликає до більшого співчуття.

Вам може сподобатися: Чи така страшна компанія Huawei, як її малюють?

Очевидно, що у цьому прослідковується гарна мета, однак досягається вона надто гіперболізованими та драматичними методами, а на фоні інших матеріалів у Дуєні про ненависть до західного світу це виглядає ще дивніше. Утім, на цьому акаунті є ще більш незрозумілі ролики. В одному з них наш герой втішається з того, що Канада не закриває кордони з Китаєм, не оголошує через ситуацію з вірусом надзвичайний стан, і що китайці можуть спокійно відвідувати Канаду. Відео записане у час, коли Ухань вже закрили на карантин, що дивує ще більше. На фоні цієї промови, дубльованої китайською, грає радісний оркестр, а блогер тримає у руках кішку. Досить складно зрозуміти релевантність такого продукту, однак, імовірно, у Китаї справді звикли довіряти таким заявам, тим паче від такого доброзичливого іноземця.

На нашу думку, найцікавішим у Дуєні є акаунт жінки під назвою FIGHTING!, що виступає у ролі «рупору» Компартії, «правдорубки», що застерігає іноземців та добряче дає їм «прикурити». Її відео сповнені агресії та злості, а іноді вона навіть дозволяє собі вжити міцне слівце. Очевидно, що це все робиться англійською, бо це дає жінці змогу підтримувати образ борчині за чесний імідж Китаю у світі. В одному з її тіктоків можна почути ось такі слова:

«Китай – дружня та інклюзивна держава. Ми запрошуємо друзів з усіх частин світу. Навіть у цей особливий час, ми найкращим чином намагаємося надати необхідну допомогу іноземцям та ставитись до них однаково. Але це не означає, що нам не може урватися терпець. Це наша земля. Це наша країна. Ви приїжджаєте сюди й маєте тут дотримуватися правил. Сучасний Китай зовсім не є таким, яким він був сто років тому. Отож, якщо ви все ще думаєте, що у вас є привілеї та ви є вищими за інших, не поводите себе чемно, тоді вам ніколи не будуть тут раді. І ми змусимо вас заплатити за це». 

Це відео стало надзвичайно популярним у Китаї, однак що спровокувало його створення, окрім вказівок КПК, не є зрозумілим. Фактично, жінка лякає іноземців, що незгодні з політикою Китаю. Однак її інші ролики є ще агресивнішими. В одному з них можемо почути наступне:

«Свобода слова не означає те, що ви можете казати все, що хочете. Ви маєте бути відповідальними за все, що говорите. Справжня свобода слова має будуватися на взаєморозумінні та повазі. Без цього все, що ви кажете – повна маячня. Отож не використовуйте свободу слова, щоб покривати ваше л****. І хочу нагадати, що Китай вже зовсім не є таким, яким ви його сприймали десятиліття чи роки тому. Ми – найпотужніший двигун для світової економіки та допомагаємо людям у всьому світі у боротьбі з бідністю та голодом. І зараз у боротьбі з цим вірусом ми співпрацюємо з багатьма країнами, що збереже мільйони життів. Замість того, щоб казати якусь непотрібну дурню, чому б вам не закрити рота і зробити щось корисне для світу?»

Також читайте: Супермаркет пропаганди: Російська Федерація (частина перша)

У контенті цієї жінки постійно повторюється те, яким героїчним та сильним є Китай, як він змінився за останні роки. Знову ж таки, її відео не прив’язані до конкретних тем. Це виглядає наче крик душі, що вражає китайську аудиторію. Варто розглянути ще один ролик її авторства, де коментарі знову зайві:

«У багатьох фільмах один-єдиний американець може врятувати світ. Однак, у реальному житті, коли людство спіткала масштабна криза, Китай рятує світ. Станом на цей час, ми допомогли 82 країнам та організаціям по всьому світу. Серед них є наші старі друзі, проте деякі з них не були такими доброзичливими до нас раніше. Але, усе ж таки, ми вирішили простягнути руку допомоги усім цим державам».

Цей наратив дуже підозріло збігається з тим, що намагаються показати через китайські ЗМІ – «КНР віддано допомагає світові у той час, як інші зневажають її». Зрозуміло, що Китай справді відправив значну кількість гуманітарної допомоги за кордон, утім ніхто, окрім політиків, журналістів, експертів та радикально налаштованих з різних причин людей, які є у кожній країні планети, не висловлював публічно нічого, окрім подяки китайському уряду за це. Тому це й змушує замислитись, оскільки ці матеріали адресуються іноземцям загалом. У них всі чужоземці узагальнюються під маркою «ненависників Китаю», що виглядає не надто приємно. Варто також не забувати про те, що велику кількість необхідних матеріалів китайська влада залишила собі, а 5 мільйонів китайців під час початку пандемії все ще подорожували світом. Попри це, нашій героїні все ще є що сказати світові:

«Для початку, посилаюся на цифри: минулого року наш ВВП був у сім разів більшим за ВВП Італії, і ми закрили майже всі свої фабрики та заводи на два місяці, у той час як Італія почала закривати їх лише зараз. Хто втратив більше грошей? Я думаю, це досить очевидно, чи не так?».

Також у додатку набрало популярності відео, зроблене у стилі новинного репортажу. У ньому розповідається про те, як на фоні пандемії виріс попит на китайські ліки та продукти народної медицини у зв’язку з її неймовірною ефективністю. Ймовірний власник одного з виробництв галузі заявляє про «надвисокий попит на формули для ліків», а «випадкова перехожа» каже, що китайські трави розкупили аж у чотирьох магазинах. Цим роликом китайська влада хотіла показати неефективність лікування на Заході та кращу ефективність народної медицини, яку зневажали перед пандемією.

Інші матеріали серії: Супермаркет пропаганди: Ізраїль та Палестина

За дивним збігом обставин акаунт FIGHTING! випускає відео, присвячене цій темі, що є ще одним підтвердженням її зв’язку з китайською владою. У ньому вона говорить про надзвичайно важливу роль китайської медицини в боротьбі з вірусом, оскільки з її допомогою, за словами ведучої, від коронавірусу було вилікувано понад 92% хворих китайців. Цю статистку ніде неможливо знайти, а речі, які називає ця загадкова особа, не підлягають адекватному поясненню. Попри це, на жаль, ми бачимо, що це діє, навіть у такому вигляді. І це ще не згадуючи про ще більшу кількість фейкових новинних репортажів, відео з пенсіонерами з прапорами КНР та реп-треки іноземців, що прославляють партію на державних медіамайданчиках…

Висновки

Багато китайців стикається з великою кількістю негативу та навіть безпосередньої агресії у зв’язку з останніми подіями. Зрозуміло, що така поведінка, як і будь-які прояви расизму загалом, є неприпустимою, і що з нею потрібно боротися. Однак матеріали, які виробляють за допомогою китайського уряду, присвячені цьому питанню, не допомагають розв’язати проблему, а ще більше розбурхують взаємну ненависть. Окрім того, більша частина користувачів ТікТоку справді використовує цю платформу як спосіб самовираження, спілкування з численною аудиторією, спосіб розважитись після важких будніх днів, особливо зараз – у такі сумні часи.

Досить прикро спостерігати за тим, як певні користувачі соцмережі використовують її, виходячи з потреб уряду КНР. Це ще раз підтверджує, що іноді пропаганду можна знайти там, де її не очікуєш побачити. Використання ТікТоку є особистою справою кожного, а засоби обходу блокування підтверджують малоефективність такої боротьби з пропагандою. У цій справі може допомогти лише ретельний аналіз усього того, на що ви натрапляєте у мережі. Попрактикуватися в цьому ви зможете в другій частині цієї статті, де ми розглянемо більше різних прикладів китайської пропаганди не лише в інтернеті, а й у невіртуальному просторі.

Про пропаганду Китаю в кіно, музиці та її зовнішньополітичний вимір читайте в НАСТУПНІЙ ЧАСТИНІ статті.

Автор – Артур Колдомасов, експерт з міжнародних комунікацій Аналітичного центру ADASTRA.