АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA

АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР

Ranked Best New Think Tank by 2020 Global Go To Think Tank Index

PER ASPERA – AD ASTRA

Стратегічна культура країн світу

ЗМІСТ

Хорватія: геть від Балкан, дайош Європу!

Олена Юрченко

США: між відданістю світовим ідеалам та гнучкістю принципів

Анастасія Возович

Польща: етюд у патологічних тонах

Олена Юрченко

Білорусь: балансування на жердині

Олена Юрченко

Туреччина: забуття і відродження

Олена Юрченко

Німеччина: від мілітаризму до пацифізму

Анастасія Возович

Ізраїль: травма і тріумф

Олена Юрченко

Франція: квінтесенція амбіцій та ілюзій

Анастасія Возович

Росія: вірити не можна зрозуміти

Олена Юрченко

Сербія: мала держава з великими амбіціями

Олена Юрченко

Бразилія: найпотужніша країна континенту в руках військових і дипломатів

Анастасія Возович

Грузія: європейські цінності та НАТО чи перетворення на сателіта Кремля?

Анастасія Возович

Стратегічна культура: вступ

Анастасія Возович, Олена Юрченко

ПРО СПЕЦПРОЄКТ

Чому США не застосували ядерну зброю проти СРСР, коли мали на неї монополію з 1946 по 1949 рр.? У чому полягає конфлікт ідентичностей на Близькому Сході й чому це настільки важливо для кращого розуміння регіону? Що насправді стоїть за процесом Брекзиту? Чому США, держава, яка після закінчення Холодної війни зайняла роль гегемона, при розробці стратегії взаємодії з окремими акторами міжнародних відносин відводить значну роль «стратегічній культурі» потенційного союзника чи конкурента? 
В рамках нашого проєкту, характеризуючи стратегічні культури держав світу, ми керуватимемося низкою ключових орієнтирів, адже в концепції стратегічної культури часто виникає спокуса оголосити її елементами абсолютно всі можливі параметри – від об’єктивно наявних до соціально сконструйованих. 

Отож, у своїх матеріалах ми даємо відповіді на такі запитання:

● Як географічне положення, розташування відносно центрів сили та ворожість зовнішнього середовища впливають на характер зовнішньої політики держави?● Як історичний досвід взаємодії із зовнішнім середовищем, а також соціальні конструкти, що з ним пов’язані (колективна/історична пам’ять, історичні травми, імперські синдроми), впливає на прийняття зовнішньополітичних рішень?● Що та чи інша держава вважає загрозою, як вона їх сприймає та відповідає на них через призму відносно сталих ідей, норм та цінностей?● Якими є основні засоби реагування на загрози і наскільки важливе місце в їхньому переліку відводиться силі як інструменту розв’язання конфліктів та гарантування безпеки держави?● Як держава ставиться до альтернативних регуляторів безпеки, чи схильна вона покладатися на союзи, коаліції, об’єднання для гарантування власної безпеки?

Нашим завданням є вивчення такого «стратегічного профайлу» кожної держави з метою покращення розуміння причин і вихідних факторів, що визначають зовнішню політику акторів міжнародних відносин через призму концепції стратегічної культури.